Постанова 4857 № 163/1062/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 163/1062/19 пров. № А/857/4416/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Макарика В.Я. суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання - Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 24 березня 2020 року (головуючий суддя у суді першої інстанції Чишій С.С., м. Любомль) у справі № 163/1062/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,- В С Т А Н О В И В: 03 червня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0410/20500/19 від 03 березня 2018 року. Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 24 березня 2020 року позов задоволено повністю. Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 13.03.2019 року в справі про порушення митних правил № 0410/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасовано. Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0410/20500/19 закрито. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Волинська митниця Держмитслужби, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що митне оформлення легкового автомобіля "Рено Меган Сценік", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 28.03.2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ПП "Логістикброк" ОСОБА_2 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/022860. Згідно з договором купівлі-продажу від 27.03.2018 року вартість транспортного засобу становить 3400 євро, його продавцем виступала компанія "TOYOTA SERVICE", отримувачем - ОСОБА_3 . За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 117 203,90 гривні було нараховано та сплачено 43 384,31 гривні митних платежів. Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 05.11.2018 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "Рено Меган Сценік", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно з литовською експортною митною декларацією MRN № 18 НОМЕР_2 , довідкою-рахунком (документ під назвою "Pazyma-Saskaita") серії TSN № 2520 від 27.03.2018 року автомобіль "Рено Меган Сценік" був проданий компанією UAB "T&S MOBILE" громадянину ОСОБА_4 за ціною 5750 євро. 30.01.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0410/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через декларанта (митного брокера) ПП "Логістикброк" ОСОБА_2. під час митного оформлення автомобіля "Рено Меган Сценік" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 22 398,97 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо продавця (відправника) товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості. 13.03.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0410/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 67 196,91 гривень. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів. Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України). Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п. 5 ст. 352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України..., які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення. Відповідно до ч. 11 ст. 354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів. Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась. Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять. Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України. Суд першої інстанції вірно зазначив, що визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки є незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України. З досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст. 485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація № 18LTKC0100EK00D9C9 та довідка-рахунок серії TSN НОМЕР_3 . Між відомостями цієї експортної декларації та довідкою-рахунком і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо продавця (відправника) товару та вартості транспортного засобу. Однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Експортна декларація № 18LTKC0100EK00D9C9 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB "TD TRANSPORT", яка виступала і декларантом; покупцем товару в декларації зазначений ОСОБА_3 . Як вбачається з інформації Інтернет-сайту Єврокомісії щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень), митна декларація № 18LTKC0100EK00D9C9 відмінена. Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ПП "Логістикброк" ОСОБА_2 , який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 0410/20500/19 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був. З митної декларації типу ІМ40ДЕ № 205090/2018/022860 видно, що особою, відповідальною за фінансове врегулювання був ОСОБА_5 , одержувачем товару був позивач, уповноважений Яциком С.В. на підставі довіреності від 26.03.2018 року. Цією довіреністю Яцик С.В. уповноважив позивача на вчинення ним законних дій щодо представництва його інтересів під час купівлі автомобіля та, в тому числі, митних органах. Доказів протиправної змови довірителя та позивача на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесені оскаржуваної постанови та вході розгляду даної справи не встановлено. Отримана від митних органів Литовської Республіки копія реєстраційної картки транспортного засобу на території України не доводять протиправних дій позивача і, в той же час, не спростовує факту придбання автомобіля у компанії та за ціною, яка була вказана при його митному оформленні. Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинили запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_2 ; не опитала ОСОБА_5 , який уповноважив позивача на вчинення ним законних дій щодо представництва його інтересів. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 229 ч. 4, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 24 березня 2020 року у справі № 163/1062/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська