Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/3855/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/821/207/20 Справа № 712/3855/17 Головуючий по 1 інстанції Чечот А.А. Категорія: ст. 122-4 КУпАПСуддя в апеляційній інстанції Соломка І.А. П О С Т А Н О В А 08 травня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши питання щодо поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,- в с т а н о в и л а: Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Крім того, в апеляційній скарзі ставиться питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що про існування оскаржуваної постанови апелянту стало відомо лише після пред`явлення страховою компанією до неї позову про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, а подати апеляційну скаргу змогла лише 14.03.2020 після того, як за її дорученням захисник Міщенко С.В. передав їй копії матеріалів справи. Вказує, що вона була присутня під час розгляду справи місцевим судом та добровільно сплатила штраф, однак вважала, що її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а не за ст. 122-4 КУпАП. Зазначає, що копію оскаржуваної постанови на її адресу ніхто не направляв, крім того, вона є внутрішньо переміщеною особою і після 19.04.2017 була вимушена на тривалий час виїжджати за межі Черкаської області. Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши думку ОСОБА_1 та її захисника Міщенка С.В., які наполягали на його задоволенні, вважаю, що строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно оскаржуваної постанови, апелянт ОСОБА_1 була присутня 19.04.2017 в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду адміністративних матеріалів відносно неї за ст. 122-4 КУпАП, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, та добровільно 19.04.2017 сплатила штраф і судовий збір, про що свідчать оригінали квитанцій (а.с. 17). Апелянт ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду вказувала, що судове засідання відбулося дуже швидко, без роз`яснення суті адміністративної справи, яка розглядалася, у зв`язку з чим вона вважала, що вину визнає у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та добровільно сплатила штраф. Однак, вказані доводи не ґрунтуються на матеріалах справи, а саме згідно довідки про доставку смс повідомлення (а.с. 11) ОСОБА_1 на номер телефону, який зазначений в її власноручно підписаній заяві про отримання судової повістки за допомогою смс повідомлення (а.с. 7), 04.04.2017 доставлено смс повідомлення в тексті якого зазначено місце, день та час слухання справи, суть адміністративного правопорушення, а саме - за ст. 122-4 КУпАП, та наслідки неявки в судове засідання. Крім того, апеляційним судом встановлено, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та 122-4 КУпАП розглядалися окремо з інтервалом в один день (справи №712/3855/17 та №712/3891/17), в обох випадках остання вину визнавала, та її притягнуто до відповідальності з накладенням адміністративних стягнень у виді штрафу, які вона сплатила в добровільному порядку. Доводи апелянта про те, що на її адресу не направлялася копія оскаржуваної постанови, не можуть слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вона була присутня в судовому засіданні, надавала пояснення, та знала про прийняте рішення у справі. Апелянт вказує, що про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо лише після отримання ухвали від 29.11.2019 про відкритті провадження у справі за позовом страхової компанії до неї про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, а подати апеляційну скаргу змогла лише 14.03.2020 після того, як за її дорученням захисник Міщенко С.В. передав їй копії матеріалів справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 13.01.2020 уклала угоду про надання правової допомоги з захисником Юрченком В.О., який 16.01.2020 вже звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року, однак йому 14.02.2020 було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження. Згідно ч.1 ст. 271 КУпАП захисник має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Тобто захисник діє лише в інтересах особи з якою укладено відповідну угоду. Апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів того, що захисник Юрченко В.О. діяв поза межами її інтересів, не надав їй копії відповідних матеріалів, у зв`язку з чим їй довелося 04.03.2020 укласти угоду з захисником Міщенком С.В., який за версією апелянта повторно, за її дорученням, 13.03.2020 ознайомився з матеріалами справи, передав їй їх копії, і лише після цього вона мала можливість 14.03.2020 подати апеляційну скаргу, хода згідно конверту (а.с.56) апеляційна скарга направлена ОСОБА_1 до апеляційного суду 21.03.2020. Крім того, згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 14.02.2020, якою захиснику Юрченку В.О. відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року, в судовому засіданні також була присутня ОСОБА_1 , яка надавала пояснення, та після завершення судового засідання не була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи, чи взяти її копії в свого захисника Юрченка В.О.. Доводи апелянта про те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, та після винесення оскаржуваної постанови тривалий час ( близько 6 місяців) перебувала поза межами Черкаської області, що позбавило її можливості вчасно оскаржити постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року, нічим не підтверджені, та не можуть слугували підставою для поновлення пропущеного більше ніж на 3 роки строку на апеляційне оскарження. Враховуючи вищевикладене, слід відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року щодо неї, та повернути апелянту її апеляційну скаргу разом з додатками. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року щодо неї, та повернути апелянту ОСОБА_1 її апеляційну скаргу разом з додатками. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка