Постанова 4812 № 486/138/20

12.05.20 33/812/152/20 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №486/138/20 Головуючий у районному суді: Гречана С.І. Провадження № 33/812/152/20 Головуючий у апеляційному суді: Лисенко П.П. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А іменем України 12 травня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Лисенка П.П., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участі: -захисника Жерносєкова А.М., якого притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - Костенка Сергія Олександровича, постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року, ухвалену в адміністративній справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 286915 від 18 січня 2020 року о 01 годині 10 хвилин, співробітниками патрульної поліції по вул. Пограничній, 157 в м. Миколаєві, зупинено автомобіль марки ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який, як на їх думку, мав ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), що є порушенням п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора № 6810 "Драгер" прилад ARAM-2299, у встановленому законом порядку в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Результати вищезазначеного тесту склали 1,47 ‰ алкоголю в крові, з чим водій був згоден, про що свідчить його підпис в протоколі та в акті огляду. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, та позбавленням керування транспортними засобами на строк 1 рік. Вирішено питання про судовий збір. Не погоджуючись з названою постановою районного суду, захисник ОСОБА_2 - Костенко С.О. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить постанову Центрального районного суду м. Миколаєва скасувати. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 - Костенка С.О. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, Миколаївський апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами. За п. 1.10. Правил, водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Згідно з п.п. «б», «д» п. 2.3., «а» п. 2.9. та п.2.5. Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. У зв`язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Процедуру встановлення проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено однойменною Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За ч. 2 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до названого Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України. При цьому в правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові голови Верховного суду України від 22 серпня 2005 року, зазначено, що у конкретній справі закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом. Крім цього, слід зазначити, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вчинюється один раз і утворює закінчений склад певного правопорушення, після чого правопорушення є закінченим і починають спливати строки накладення стягнення. Що стосується доказової бази у справах про адміністративні порушення, то слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В силу статей 33-35 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. При цьому, обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2)відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою. Оскаржена постанова у повній мірі відповідає виписаним вище положенням. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 286915 від 18 січня 2020 року - водій ОСОБА_2 , перебував за кермом транспортного засобу марки ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим був зупинений працівниками патрульної поліції та йому було запропоновано пройти медичний огляд на місці, в установленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора № 6810 "Драгер" прилад ARAM-2299, за результатами якого встановлено 1,47 ‰. З результатами тесту водій погодився, про що свідчить його підпис в протоколі та пояснення свідків (а.с.1-2, 4-5). Тому при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків суддя вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, які об`єктивно підтверджено письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 що у відповідності до положень статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозапису здійсненому працівниками поліції. Згідно відеоінформації з нагрудної камери працівника поліції, наданої Управлінням патрульної поліції у Миколаївській області (файли № 20200118064232001604 та № 20200118072632001613), встановлено, що 18 січня 2020 року ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобом марки ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння та був зупинений працівниками поліції. При прийнятті рішення, суддя обґрунтовано врахував письмові пояснення свідків, які не були допитані судом, але їх письмові пояснення відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а їх присутність на місці зупинки підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Таким чином, наведені письмові докази узгоджуються із змістом протоколу та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та свідчать про те, що водій ОСОБА_2 мав ознаки алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків пройшов медичний огляд на місці зупинки, про результати якого зазначено в протоколі від 18 січня 2020 року та з яким останній погодився. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про порушення його прав з огляду на те, що він взагалі не був повідомлений про слухання справи, є доведеними, проте вони не можуть вплинути на результат вирішення справи. У справі достатньо належних та допустимих доказів тому, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, і, оскільки строки накладення адміністративного стягнення по ньому не спливли, то районний суд зобов`язаний був притягнути його до адміністративної відповідальності та застосувати передбачені названою статтею санкції. Оскільки Центральний районний суд м. Миколаєва, з таких же мотивів дійшов такого ж висновку, то оскаржену постанову слід вважати обґрунтованою та законною, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. За такого і керуючись ст. 294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - Костенка Сергія Олександровича залишити без задоволення, а постанову суддіЦентрального районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду П.П. Лисенко