Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/462/20

12.05.20 22-ц/812/829/20 Справа №473/462/20 Провадження № 22ц/812/829/20 Головуючий у 1-ї інстанції Старжинська О.Є. Категорія 50 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 12 травня 2020 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Ямкової О.О., суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 березня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Старжинської О.Є. в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області о 9 годині 30 хвилині зі складенням його повного тексту, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за аліментами, - В С Т А Н О В И Л А: 11 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача, якій є батьком їх спільного сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за аліментами, що були стягнуті на утримання сина на користь позивача за постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 1999 року в розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не сплачувалися регулярно, внаслідок чого при досягненні дитиною повноліття загальний розмір їх заборгованості складає 33 216 грн. 17 коп.. В обґрунтування позову зазначала, що при досягненні дитиною повноліття державний виконавець закінчив виконавче провадження, незважаючи на наявність заборгованості по аліментам, а відповідач не бажає її погасити у добровільному порядку, що стало причиною її звернення до суду із даним позовом. 2 березня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву до суду, у якій зазначив, що визнає, що заборгованість існує. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 33 216 грн. 17 коп. заборгованості по аліментам та 840 грн. 80 коп. судового збору. При ухваленні рішення суд виходив з того, що підставою для стягнення заборгованості за аліментами є наявність судового рішення про їх стягнення та неможливість стягнення такої заборгованості у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із закінченням виконавчого провадження державним виконавцем. Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неналежну оцінку наданих доказів, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На його думку, підстав для закінчення виконавчого провадження у державного виконавця не було, а підстави для подвійного стягнення аліментів за судовим рішенням відсутні. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надала. Ухвалою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно зі статтею 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. Судом встановлено, що постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 1999 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_1 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку. Постановою головного державного виконавця Вознесенського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області від 29 березня 2016 року встановлено розмір заборгованості за аліментами на момент досягнення дитиною повноліття, яка складає 33 216 грн. 17 коп.. Одночасно, за відсутністю майна боржника та здійснення державним виконавцем усіх заходів для примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, з підстав, передбачених пунктом 6 частиною 1 статті 49, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження (а.с.2). Постанова про закінчення виконавчого провадження позивачем не оскаржена. Відсутній у сторін і спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів (а.с.13-14). Згідно із частиною 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом. Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до частини 8 цієї статті питання заборгованості вирішується судом лише у разі спору про її розмір (чинний на час закінчення виконавчого провадження). Таким чином законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Такі висновки викладені у постановах ВС від 6 червня 2018 року в справі №756/13754/14-ц і від 7 жовтня 2019 року у справі №760/22598/15ц, та постанові ВП ВС від 25 квітня 2018 року при розгляді справи №572/1762/15ц. Пунктом 7 частиною 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначається, що виконавче провадження може бути закінчено за закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Відтак, наявність заборгованості за аліментами виключає можливість закінчення виконавчого провадження у зв`язку із досягненням дитиною повноліття та стягнення щомісячних платежів на її утримання. На підставі викладених обставин справи та відсутності спору між сторонами щодо розміру заборгованості, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що заборгованість за аліментами, визначена державним виконавцем, має стягуватися ні на підставі Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем, а за судовим рішенням про стягнення цієї заборгованості є неправильним. Тому при встановленні зазначених фактів судом невірно застосовані норми матеріального права та необґрунтовано задоволено позов стягувача аліментів у непередбачений законом спосіб. За такого судове рішення, яке ухвалене з порушенням норм матеріального права у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. З підстав, передбачених статтею 141 ЦПК України судовий збір, який не у повному обсязі сплачено за розгляд справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок держави. Керуючись статтями 367, 368, 369, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 березня 2020 року скасувати, та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за аліментами залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О.О.Ямкова Судді С.Ю.Колосовський О.В.Локтіонова