Постанова 4820 № 669/1292/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 669/1292/19 Провадження № 22-ц/4820/808/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Ярмолюка О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 669/1292/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року (суддя Давидюк О.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначала, що вони з відповідачем проживали у цивільному шлюбі з 2016 по 2019 роки та мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі сторони живуть окремо. Позивач тимчасово не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною. В свою чергу, відповідач працездатний, офіційно працевлаштований, однак не приймає участі в утриманні дитини. Враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 грудня 2019 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 грудня 2019 року. Посилається на невідповідність оскаржуваного рішення суду нормам матеріального та процесуального права. Вказує, що при ухваленні рішення судом не було враховано ст. 183 СК України та рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 07.03.2012 про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року - без змін. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4). Згідно з довідкою Білогірської селищної ради від 18 листопада 2019 року № 3831 ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 , та разом з нею проживає її дочка ОСОБА_3 , 2018 року народження, яка знаходиться на її утриманні (а.с. 6). Згідно з чч. 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому, ч. 1 ст. 141 СК України, встановлюється рівність прав та обов`язків обох батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України). Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Аналогічне роз`яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач, відповідно до ст. 180 СК України, зобов`язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, є працездатною особою, а тому в змозі сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом при визначенні розміру аліментів не враховано рішення Білогірського районного суду від 07 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), оскільки з врахуванням цієї обставини суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог і визначення аліментів, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу). Разом з тим, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що він не може сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі. Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 , 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повне судове рішення складено 12 травня 2020 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Ярмолюк