Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7344/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2020 р. Категорія 102020000м.ОдесаСправа № 420/7344/19 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що у відповіді на звернення взагалі не йдеться про призначення перевірки фактів щодо протиправних дій посадовця виконавчої служби Сіренко С.В. , які неодноразово встановлені судом України, та притягнення його до відповідальності. На думку позивача, відповідачем порушено ст.7, 16, 20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки на звернення до Міністра юстиції України, як і на всі попередні звернення та скарги, надано чергову відписку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що відповідь Міністерством юстиції України від 10.10.2019 року на звернення позивача не містить відповіді по суті усіх поставлених запитань. Міністерством юстиції України було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не зазначено яким саме чином відповідь Міністерства юстиції України порушує його права, а також позивачем не доведено протиправну бездіяльність, оскільки відповідь надано. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Судом першої інстанції встановлено, що 27.04.2018 року Іллічівським міським судом Одеської області прийнято рішення у справі № 501/536/17, яким задовольнив позов ОСОБА_1 та визнав протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. щодо внесення відомостей до Вимоги державного виконавця № 467/23 від 23.08.2016 року про встановлення розміру заборгованості перед ОСОБА_1 та скасував Вимогу державного виконавця № 467/23 від 23.08.2016 року про виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду та Постанову від 13.09.2016 року щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 49868375. 08.09.2018 року ОСОБА_1 до Іллічівського міського суду Одеської області подано скаргу на бездіяльність державної виконавчої служби щодо виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області по адміністративній справі № 501/536/17, яким визнано протиправними дії посадовця виконавчої служби Сіренко С.В. 05.11.2018 року Іллічівським міським судом Одеської області винесено ухвалу, якою скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність виконавчої служби щодо виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області по справі № 501/536/17 від 27.04.2018р.; зобов`язано вжити необхідних заходів щодо виконання посадовцями Міністерства юстиції України рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 № 64511/12 в частині вирішення питання щодо відновлення провадження судом України, у зв`язку з виключними обставинами, відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.361 КАС України по справі №2-А-5830/10/1570. 06.09.2019 року позивачем направлено заяву відповідно до вимог ст. ст. 1, 4 Закону України «Про звернення громадян» із додатками про притягнення до відповідальності старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В . за протиправні дії, які він скоїв під час виконання службових обов`язків, що неодноразово встановлено рішеннями суду України та надання належної оцінки діям керівників посадовця виконавчої служби Сіренко С.В. , якими неодноразово порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян» та Наказу Міністерства юстиції України № 388/5 від 15.02.2017 року адресовану Міністрові юстиції України. 10.10.2019 р. надано відповідь за № 5263/я-16153/20/ «Про результати розгляду», в якій зазначено: «Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що по виконавчому провадженню № 60106949 з виконання виконавчого листа № 501/2675/18 виданого 02.09.2019 р. Іллічівським міським судом Одеської області про зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити необхідних заходів щодо виконання посадовцями Міністерства юстиції України рішення Європейського суду з прав людини №64511/12 від 19.11.2015 року в частині вирішення питання щодо відновлення провадження судом України у зв`язку з виключними обставинами відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.361 КАС України по справі №2-а-5830/10/1570, 19.09.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання у відповідності по пункту 6 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 13) Не погоджуючись з відповіддю Міністерства юстиції України від 10.10.2019 року про результати розгляду заяви ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надана відповідачем відповідь від 10.10.2019 року є обґрунтованою. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. За нормами статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. За правилами частини 1 статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Аналіз наведених положень Закону України 393/96-ВР дає підстави для висновку, що органи, до яких було направлено звернення, зобов`язані об`єктивно та вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їхнє виконання, повідомляти осіб про наслідки розгляду заяв у встановлений вказаним Законом строк. Зобов`язання суб`єкта розгляду звернення уважається виконаним, якщо такий суб`єкт склав чітку відповідь на звернення особи, відповідно до поставлених у ньому запитань, і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 28.11.2019 по справі №813/550/18. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Процедуру розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації у разі, якщо суб`єкт відносин у сфері доступу - запитувач інформації є фізичною особою або громадським об`єднанням без статусу юридичної особи; здійснення контролю за дотриманням строків їх розгляду; основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян; загальні засади ведення діловодства за зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління врегульовано Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління затвердженого наказом Міністерства юстиції України 15.02.2017 за № 388/5 (далі - Порядок № 388/5). Відповідно до пункту 12 розділу І Порядку № 388/5 організація діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України забезпечується Державним секретарем Міністерства юстиції України, в органах і установах юстиції - заступником керівника органу чи установи відповідно до розподілу повноважень. Організація діловодства за зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України покладається на Департамент комунікації, документообігу та контролю, який забезпечує: організацію роботи зі зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації; надання інформаційно-довідкових послуг фізичним та/або юридичним особам з питань, що стосуються діяльності Міністерства юстиції України, які надходять на єдиний багатоканальний телефонний номер та електронну адресу Міністерства юстиції України; особистий прийом громадян, які звернулись до Міністерства юстиції України; надання роз`яснень у межах повноважень. Контроль за змістом, якістю підготовки, оформленням на належному рівні документів, дотриманням строків розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, а також організацією діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації та зберіганням документів у структурних підрозділах апарату Міністерства юстиції України, органів і установ юстиції покладається на їх керівників. У структурних підрозділах апарату Міністерства юстиції України ведення діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації покладається на визначену керівником посадову особу або декількох осіб. Зазначені функції зазначаються у їх посадових інструкціях. Додержання вимог цього Порядку № 388/5 є обов`язковим для всіх структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, органів і установ юстиції, що в повному обсязі виконано Відповідачем. Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку № 388/5 Департамент комунікації, документообігу та контролю після попереднього розгляду та реєстрації звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації скеровує їх керівництву Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції відповідно до розподілу повноважень для визначення виконавця. Оригінали документів передаються визначеній відповідальній особі, яка ставить підпис у журналі передання кореспонденції або у реєстрі передання з зазначенням дати та часу отримання. Відповідно до пункту 4 Порядку № 388/5 виконання звернень, запитів на отримання публічної інформації забезпечують посадові особи, зазначені у резолюції керівництва Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції, а також працівники, яким безпосередньо доручено їх виконання. Розгляд звернень, запитів на отримання публічної інформації структурними підрозділами апарату Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції згідно з резолюцією спрямовується на об`єктивне та своєчасне вирішення порушених заявниками питань, перевірку викладених фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення його виконання та інформування заявників про результати розгляду. Відповідь за результатами розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації обов`язково надається заявнику тим органом, який їх отримав. Завдання та повноваження Міністерства юстиції України визначені Положенням про Міністерство юстиції України затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 за № 228 (далі - Положення про МЮУ). Відповідно до пункту першого Положення про МЮУ - Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно підпунктів 2-3, 2-4 пункту 3 Положення про МЮУ серед основних завдань Мінюсту визначено забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень та забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством. З матеріалів справи убачається, що позивач, в заяві від 06.09.2019 року до Міністра юстиції України, окрім вимоги щодо виконання ухвали Іллічівського міського суду по адміністративній справі № 501/2675/18 від 05.11.2018 року, просив Міністра юстиції України дати розпорядження про перевірку фактів, викладених у заяві та притягти до відповідальності посадовця виконавчої служби Сіренко С.В. за протиправні дії, які він скоїв під час виконання службових обов`язків, що неодноразово встановлено рішеннями суду України; надати належну оцінку діям керівників посадовця виконавчої служби Сіренко С .В. , якими неодноразово порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян» та Наказу Міністерства юстиції України № 388/5 від 15.02.2017 року. Як зазначалось вище, Міністерством юстиції України на звернення позивача надано відповідь листом від 10.10.2019 року за № 5263/я-16153/20/, у якому повідомлено, зокрема, що «згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що по виконавчому провадженню № 60106949 з виконання виконавчого листа № 501/2675/18 виданого 02.09.2019 р. Іллічівським міським судом Одеської області про зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити необхідних заходів щодо виконання посадовцями Міністерства юстиції України рішення Європейського суду з прав людини №64511/12 від 19.11.2015 року в частині вирішення питання щодо відновлення провадження судом України у зв`язку з виключними обставинами відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.361 КАС України по справі №2-а-5830/10/1570, 19.09.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання у відповідності по пункту 6 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення вважається розглянутим, якщо розглянуто по суті всі порушені у ньому питання. Разом з тим, з листа Міністерством юстиції України від 10.10.2019 року вбачається, що він не містить відповіді по суті усіх поставлених запитань. Зокрема, не надано відповіді на скаргу позивача щодо розпорядження про перевірку фактів, викладених у заяві та притягти до відповідальності посадовця виконавчої служби Сіренко С.В. за протиправні дії, які він скоїв під час виконання службових обов`язків, що неодноразово встановлено рішеннями суду України; щодо надання належної оцінки діям керівників посадовця виконавчої служби Сіренко С.В . Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про належний розгляд звернення позивача і надання повної відповіді. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що особливе місце в системі засобів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян посідає реалізація їх права на звернення. У статті 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов`язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді. Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Це право включає дві складові. По-перше, звернення громадян є однією з форм участі населення в державному управлінні, у вирішенні державних і суспільних справ, можливістю активного впливу громадянина на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. По-друге, це спосіб відновлення порушеного права громадянина через подання до органів державної влади скарг, заяв і клопотань. У такому розумінні - це механізм виконання соціальних обов`язків публічної влади. Від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що отримана позивачем за результатами розгляду його звернення відповідь не відповідає критеріям об`єктивного та всебічного розгляду звернення, що передбачено статтею 19 Закону України «Про звернення громадян». Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів що звернення позивача від 06.09.2019 року належним чином було розглянуто. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню. Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі № 420/7344/19, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 06.09.2019 року та такою, що порушує права позивача. Зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити певні дії щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 06.09.2019 року, відповідно до вимог ст. 7, 15, 16, 20 Закону України "Про звернення громадян" та п. 3 Наказу № 388/5 Міністерства юстиції України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.