Постанова 4857 № 140/1621/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/1621/19 пров. № А/857/3001/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Носа С. П., суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М., за участю секретаря судового засідання - Смолинця А.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року в справі № 140/1621/19 (головуючий суддя Плахиій Н. Б., м. Луцьк, повний текст рішення складено 22 січня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок поранення правого плеча та черепно-мозкової травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, з підстав її невиплати. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою, надавши весь перелік документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, тому відмова у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправною та такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки у позивача наявні всі достатні підстави для призначення вказаної допомоги. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов`язків. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Мукачівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що однією з умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги є дотримання терміну визначення поліцейському інвалідності, а саме: протягом шести місяців після звільнення, при цьому не надано такого права поліцейським, яким інвалідність встановлено до звільнення. Вказано, що ГУ НП у Волинській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і ніяким чином не порушувало прав та інтересів позивача. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.06.2014 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 18.03.2016 - в поліції, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.10-11). Як вбачається з копії свідоцтва про хворобу №29, 23.02.2016 року Військово-лікарська комісія ДУ ТМО МВС України по Волинській області за розпорядженням начальника УКЗ ГУ НП у Волинській області здійснила медичний огляд ОСОБА_1 та встановила, що позивач обмежено придатний до військової служби, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, та захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.12). Випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААА №245650 ОСОБА_1 26.02.2016 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок поранення ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків (а.с.63). Водночас довідкою від 26.02.2016 року серії 12 ААА №014138 позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60 відсотків (а.с.62). Відповідно до витягу з наказу ГУ НП у Волинській області по особовому складу від 17.03.2016 №55о/с ОСОБА_1 з 18.03.2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 1 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) на підставі його рапорту від 15.03.2016, подання РПСОП "Світязь" від 15.03.2016 №103/37/04-2016 (а.с.61). 10.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності при виконанні службових обов`язків (а.с.64). 27.11.2017 начальником ГУ НП у Волинській області було затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з інвалідністю, на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.65), однак в подальшому 03.10.2018 року начальником ГУ НП у Волинській області відмовлено у затвердженні висновку про призначення позивачу одноразової грошової допомоги (а.с.67) Листом від 26.10.2018 № 952/01/29-2018 відповідач повідомив позивача про те, що у листопаді 2017 року ГУ НП у Волинській області було направлено до Національної поліції України заявку для виділення цільового фінансування, однак листом від 22.02.2018 року № 572/29/2/01-2018 Національною поліцією України доведено вимогу, що однією з умов призначення та виплати вказаної допомоги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII є дотримання терміну визначення поліцейському інвалідності, а саме - протягом шести місяців після звільнення та не надано такого права поліцейським, яким інвалідність встановлено до звільнення. Зазначив, що оскільки позивач звільнився з поліції 18.03.2016, який є останнім днем служби, а інвалідність встановлено 26.02.2016, тобто до звільнення зі служби, керуючись нормативними документами та роз`ясненнями було прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (а.с.68). Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII) (далі - в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про виплату допомоги) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Підпунктом "в" пункту 3 частини першої статті 99 Закону №580-VІІІ встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема, визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Відповідно частини шостої статті 100 Закону №580-VІІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Щодо позивача, то з моменту встановлення інвалідності ІІІ групи і до моменту звернення із заявою про отримання одноразової грошової допомоги три роки не минуло. Статтею 101 Закону №580-VІІІ встановлені підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Таким чином, стаття 101 Закону №580-VІІІ містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що обґрунтовані підстави відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на положення статті 101 Закону №580-VІІІ у листі ГУ НП у Волинській області відсутні. Згідно з частиною другою статті 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів. Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги регулюється розділом IV Порядку №4, який передбачає, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Крім того, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою. Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі. Поліцейським або членам сім`ї загиблого поліцейського нарахування та виплата ОГД здійснюється після надходження коштів на зазначені цілі до відповідного органу поліції, навчального закладу. ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів. Встановлено, що 05.07.2019 медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "ТМО МВС України по Волинській області) прийнято постанову №10 (на час медичного огляду в лютому 2016 року), відповідно до якої інспектор взводу №1 РПСПОП "Світязь" ГУНП у Волинській області ст. лейтенант ОСОБА_1 , 1978 р.н., "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Даною постановою ухвалено причинний зв`язок захворювань та постанову про обмежену придатність до військової служби ОСОБА_1 у Свідоцтві про хворобу №29 від 23.02.2016, виданого ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Волинській області" - відмінити (а.с.78). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №140/2201/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано дії Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо відмови у внесенні змін до наказу про звільнення №55-о/с від 17.03.2016 в частині формулювання підстави звільнення зі служби в поліції за пунктом сьомим частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) на пункт другий частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) протиправними. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області внести зміни до наказу про звільнення №55-о/с від 17.03.2016 в частині формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, вказавши замість пункту сьомого частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) належну причину звільнення "за пунктом другим частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу)". Дане рішення суду набрало законної сили 03.12.2019 (а.с.92-95). Згідно з витягом з наказу ГУ НП у Волинській області по особовому складу від 20.12.2019 №443 о/с на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №140/2201/19 внесено зміни у наказ від 17.03.2016 №55о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора роти патрульної служби особового призначення "Світязь" ГУНП, з 18.03.2018, замінивши "за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням)" на "за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу)" (а.с.101). Отже, матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивача звільнено з органів поліції через хворобу (а.с.101), інвалідність встановлена до спливу шести місяців із дня звільнення позивача з поліції (ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 26.02.2016 року), при цьому звільнення відбулося внаслідок причин, зазначених в пункті 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIII (поранення, отримане під час виконання ним службових обов`язків) (а.с.63), що є обов`язковою умовою для призначення одноразової грошової допомоги. Таке право позивач отримав з дати встановлення інвалідності, тобто з 26.02.2016. При цьому, судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності під час проходження служби, а не після звільнення, з огляду на те, що законодавчими актами визначено лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення. Жодна норма Закону №580-VІІІ не містить заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час роботи в поліції. Так, зі змісту статті 97 Закону №580-VІІІ вбачається, що визначений шестимісячний строк є граничним строком після звільнення з поліції для призначення та виплати особі одноразової грошової допомоги та не виключає право особи на отримання такої допомоги у зв`язку із травмою, отриманою під час виконання ним службових обов`язків. Крім того, Законом №580-VІІІ встановлено вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, разом з тим, встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься. Зважаючи на той факт, що єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги стало встановлення інвалідності до звільнення зі служби, суд дійшов висновку про те, що позивач, якому встановлена ІІІ група інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Також, при розгляді даної справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року в справі № 140/1621/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 12 травня 2020 року.