Постанова 4822 № 727/11588/19

______ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 травня 2020 року м. Чернівці Справа № 727/11588/19 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І. секретар Конецька Д.Г. позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Першотравневого суду міста Чернівці від 5 березня 2020 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Федіна А.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом. Позивач просив визнати недійсним договір позики від 30 квітня 2018 року, укладений між ним та ОСОБА_2 . Позов мотивований тим, що останнім часом відповідач систематично вимагає від нього повернення боргу в різних сумах, при цьому посилається на розписку, написану ніби позивачем, в якій вказується про те, що ОСОБА_1 взяв у відповідача в борг 2 000 доларів США зі сплатою 5 процентів щомісячно від вказаної суми. Відповідачу відомо про те, що позивач хворіє на психічне захворювання, у зв`язку з чим не завжди розуміє значення своїх дій та не пам`ятає їх. ОСОБА_2 , користуючись його хворобою, намагається отримати з цього вигоду. Він не позичав у відповідача грошові кошти. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Першотравневого суду міста Чернівці від 5 березня 2020 року у справі призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: - Чи страждав ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2018 року на психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки та чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент вчинення правочину, а саме під час укладення договору позики ОСОБА_2 , посвідченим розпискою від 30 квітня 2018 року? - У випадку, якщо ОСОБА_1 не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, чи є це явище постійним чи тимчасовим? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Заявник посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. Призначаючи вказану експертизу, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що представник відповідача просив змінити порядок дослідження доказів, а саме спочатку просив допитати свідків, а вже потім на основі наявних матеріалів справи проводити стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Суд не врахував думки відповідача, як учасника справи щодо необхідності таких показань свідків для проведення експертизи, а також в своїй ухвалі не навів мотивів такого не врахування, що є порушенням положень статті 107 ЦПК України. Жодних ознак психічного захворювання чи обмежень життєдіяльності у відповідача не було помічено. З урахуванням необхідності судово-психіатричної оцінки саме епілептичної хвороби позивача, вказана судова-психіатрична експертиза має бути стаціонарною, а не амбулаторною. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Першотравневого суду міста Чернівці від 5 березня 2020 року змінити в частині обрання судом експертної установи та доручити проведення амбулаторної судово - психіатричної експертизи експертам Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна психіатрична лікарня». Зважаючи на предмет та підстави позову, суд першої інстанції мав всі підстави для призначення у справі вказаної експертизи. Призначення судом експертизи до початку розгляду справи по суті та до початку допиту свідків у справі відбулось в межах вимог чинного законодавства. Посилання апелянта на порушення судом норм статті 107 ЦПК України щодо неможливості експерта отримати матеріали, необхідні для проведення експертизи, є необґрунтованими, оскільки така можливість згідно вимог процесуального закону забезпечується судом на вимогу експерта в разі вивикнення такої необхідності та за наявності відповідних матеріалів. Доцільність проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи відповідачем не доведена. Призначення судом експертизи в іншому населеному пункті викликає ризики для здоров`я позивача, оскільки специфіка його хвороби передбачає збільшення загрози виникнення епілептичних станів у разі перебування останнього в транспорті більше 2 годин. Проведення судово - психіатричної експертизи експертами Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» для позивача є безкоштовною послугою, в той час як за проведення такої експертизи експертами Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 він зобов`язаний платити, що є обтяжливим для позивача, зважаючи на його скрутне фінансове становище.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним договір позики від 30 квітня 2018 року, укладений між ним та ОСОБА_2 (а.с.1-2). Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 5 березня 2020 року за клопотанням представника позивача від 19 грудня 2019 року було призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: - Чи страждав ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2018 року на психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки та чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент вчинення правочину, а саме під час укладення договору позики ОСОБА_2 , посвідченим розпискою від 30 квітня 2018 року? - У випадку, якщо ОСОБА_1 не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, чи є це явище постійним чи тимчасовим? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Так, частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Згідно пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року, № 53/5 (далі - Інструкції) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Згідно пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди. Суд першої інстанції порушив порядок вирішення питання про призначення судової-психіатричної експертизи за клопотанням представника позивача, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1-5 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Відповідно до частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Згідно частин 1,3,4 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу. Відповідно до частин 1-2 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні. Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що судова експертиза може бути призначена у порядку витребування доказів, передбаченого частиною 1 статті 84 ЦПК України, або у порядку забезпечення доказів, передбаченого частиною 1 статті 116 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що необхідність призначення експертизи не обгрунтовувалася тими обставинами, що засіб доказування може бути втрачений або збирання, подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а тому підстав для подання заяви про призначення експертизи у порядку забезпечення доказів відповідно до норм статті 117 ЦПК України станом на день постановлення ухвали судом першої інстанції не вбачалося. За таких обставин вирішення питання про призначення експертизи у даній справі повинно відбуватися у порядку витребування доказів, передбаченого статтею 84 ЦПК України. Виходячи з вищевказаних норм закону, клопотання про призначення експертизи у порядку витребування доказів повинно подаватися позивачем у встановлений частиною 2 статтею 83 ЦПК України строк, а у разі неможливості його подання у такий строк з причин що не залежали від нього, позивач повинен подати до суду письмове клопотання, в якому мають бути зазначені причини неможливості подання такого доказу, за результатами розгляду якого суд у разі визнання таких причин поважними може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви не було заявлено письмового клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи та не зазначено причин неможливості подання такого клопотання у визначений законом строк. Оскільки таке клопотання було заявлено представником позивача лише 19 грудня 2019 року, тобто після закінчення строку встановленого частиною 2 статтею 83 ЦПК України, суд першої інстанції повинен був роз`яснити позивачу право на звернення до суду з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доказу. В разі неподання такого клопотання або його незадоволення судом, заява про призначення експертизи підлягає залишенню без розгляду. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, яка перешкоджає провадженню у справі, а тому її відповідно до положень статті 379 ЦПК України слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367,368,374,379,381,382ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Першотравневого суду міста Чернівці від 5 березня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 7 травня 2020 року. Головуючий О.О. Одинак Судді: Н.К. Височанська М.І. Кулянда