Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4738/19
від 01.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4738/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2019 р. (суддя Сіпака А.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в с т а н о в и В: 26.09.2019 р. ОСОБА_1 звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, де, посилаючись на те, що є особою, якій встановлено статус інваліда війни 11 групи, 16.02.2009 р. при первинному огляді встановлено 111 групу інвалідності, внаслідок загального захворювання, 20.02.2012 р. при повторному огляді встановлено 111 групу інвалідності внаслідок загального захворювання, 26.12.2012 пр. при повторному огляді встановлено 111 групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, 01.12.2013 р. при повторному огляді встановлено 111 групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, 29.12.2015 р. при повторному огляді встановлено 111 групу інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії та 17.09.2018 р. при повторному огляді встановлено 11 групу інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується виписками з оглядів МСЕК. Але при зверненні до відповідача згідно з витягом з протоколу засідання комісії МО України № 41 від 05.4.2019 р. в призначенні одноразової грошової допомоги відмовлено так як інвалідність встановлена понад 3-місячний термін. Оскільки не погодився з прийнятим рішенням, просив суд визнати протиправним та скасувати п. 86 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 05.04.2019 р. та зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в зв`язку із настанням інвалідності 11 групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1.01. календарного року Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2019 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду обгрунтовано тим, що позивачем не надано документ, який свідчив би про причини та обставини поранення. Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2019 р., та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не вивчено докази та не надано їм належної оцінки. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. З матеріалів справи вбачається, що відповідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 24.10.2012 р. №2071 по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої верхньої та правої нижньої кінцівки (контузія головного мозку 1980 р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1959 р народження, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Крім того, з матеріалів справи слідує, що : -згідно з довідкою МСЕК серії АД № 111988 від 16.02.2009 під час первинного огляду позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок загального захворювання; -згідно з довідкою МСЕК серії АД № 179284 від 20.02.2012 при повторному огляді позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок загального захворювання; -згідно з довідкою МСЕК серії 10 ААБ № 481055 від 26.12.2012 при повторному огляді позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії; -згідно з довідкою МСЕК серії 10 ААБ № 481241 від 11.12.2013 при повторному огляді позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії; -згідно з довідкою МСЕК серії АВ № 0550934 від 29.12.2015 при повторному огляді позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії; -згідно з довідкою МСЕК серії АВ № 1015415 від 17.09.2018 при повторному огляді позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Судом в становлено, що відповідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 05.04.2019 р., комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , якого звільнено зі строкової військової служби 05.12.1981 р. і заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та сімей» та Порядку і умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 499 та постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 р. передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, в разі якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, а заявнику інвалідність встановлена понад 3 місячного терміну. Судом встановлено, що статтею 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» перебачено, що «9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України». На виконання вимог ч.9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», де зазначено, що «6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується:…3) військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві,…». Крім того, судом встановлено, що така ж норма закріплена в статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де передбачено, що «2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:…6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;…». Судом встановлено, що позивач відноситься до військовослужбовців строкової служби, 11 група інвалідності позивачу встановлена 17.09.2018 р., тобто через 30 років після звільнення з військової строкової служби і законодавством не передбачено можливість отримання одноразової допомоги військовослужбовцем строкової служби в разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі строкової служби. Зазначений правовий висновок також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 26 червня 2018 року у справі № 750/5074/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1372/16, від 31 січня 2019 року у справі № 678/370/17, від 22.01.2020 року в справі №619/4189/16-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Крім того, судом встановлено, що позивач звертався за одноразовою допомогою в зв`язку зі зміною групи інвалідності 17.09.2018 р., але згідно статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що « 4. …У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється». Також судом встановлено, що статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що «
1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);…». Але, як слідує з матеріалів справи, позивач не подав відповідачу документів, що свідчили б про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва). Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2019 р. - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова