Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 953/1601/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2020 р.Справа № 953/1601/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: П`янової Я.В. , Зеленського В.В. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2020, головуючий суддя І інстанції: Садовський К.С., м. Харків, повний текст складено 06.03.2020 по справі № 953/1601/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Євтушенка Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до інспектора роти 4 батальйону 3 УПП в Харківської області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Євтушенко О.В., в якому він просить суд визнати протиправними дії інспектора роти 4 батальйону 3 УПП в Харківської області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Євтушенко О.В. та скасувати постанову серія ЕАК № 2031411 від 27.01.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що згідно п.21.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-ІV вказано, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Наголошує, що правила дорожнього руху не порушував та дорожньо-транспортних пригод не здійснював, а тому вважає що співробітник патрульної поліції не законно зупинив його та неправомірно вимагав пред`явлення поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що інспектором 3 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Євтушенко О.В. винесено постанову серії ЕАК № 2031411 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 27.01.2020, о 13:45 год., в м. Харкові, вул. 12 Квітня, 1, водій керував транспортним засобом DAEWOO Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 ,, не пред`явив страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.4 (а) ПДР України - керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ПДР України не порушував, до відповідальності за будь-які порушення ПДР не притягався, а тому відповідач не мав права притягати його до адміністративної відповідальності за відсутність полісу обов`язкового страхування. Також звертав увагу на порушення відповідача щодо розгляду адміністративної справи та складання оскаржуваної постанови. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виснував, що позивач зобов`язаний був пред`явити страховий поліс на вимогу інспектора патрульної поліції не залежно від того, чи вважав таку зупинку транспортного засобу правомірною чи ні. Колегія суддів не погоджується з висновком судом першої інстанції з огляду на таке. Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що відповідальність за вказаною статтею виникає саме за керування транспортним засобом при відсутності поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Статтею 32 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Пунктом 2.1 "б" Правил дорожнього руху, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - ПДР України) встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб. Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю. Отже, поліцейський має право перевіряти документи водія, якщо вказана особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Водночас, судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам цієї справи, з яких вбачається, що відносно позивача не виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке пред`являлося інспектором патрульної поліції перед прийняттям оскаржуваної постанови. При цьому відповідачем належним чином також не задокументовано, не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилаючись на постанови Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі № 522/22180/16-а, зазначив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки в зазначеному висновку Верховного Суду, підставами з яких виник спір, були ті обставини, що під час руху особи порушували ПДР України, були зупинені та на вимогу поліцейського не пред`явили для перевірки документи передбачені п.2.1 ПДР України, на відміну від обставин зазначеної справи, коли в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо порушення позивачем правил дорожнього руху або скоєння дорожньо-транспортної пригоди окрім оскаржуваної постанови. Положення п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" надають право поліцейському зупинити транспортний засіб у випадку наявності інформації, яка, зокрема, свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення. Отже, вказана підстава для зупинки транспортного засобу передбачає те, що по-перше: мало місце адміністративне правопорушення (як реальний факт, а не можливо вчинене), по-друге: у поліцейського наявна інформація про причетність водія до вчинення такого адміністративного правопорушення. У спірному випадку не можливо стверджувати про наявність підстав для зупинення відповідачем транспортного засобу. З огляду на викладене, вимога поліцейського водію пред`явити документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, неможливо визнати правомірною. В контексті розгляду цієї справи, ненадання позивачем у спірному випадку до перевірки страхового полісу не може бути кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.126 КУпАП. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2031411 від 27.01.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, як протиправна. З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи статті 32 Закону України "Про Національну поліцію", які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової про задоволення позову ОСОБА_1 . Обираючи спосіб захисту порушеного права, колегія суддів ураховує норми ст. 286 КАС України, згідно з якою за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, належним способом захисту порушених прав є визнання протиправною та скасування рішення відповідача про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2020 по справі № 953/1601/20 скасувати. Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції лейтенанта поліції Євтушенка О.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕАК № 2031411 від 27.01.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Я.В. П`янова В.В. Зеленський