Постанова 4857 № 1.380.2019.005080

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005080 пров. № А/857/2035/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В., а також сторін (їх представників): від позивача не з`явився; від відповідачів - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Орус» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Орус» до Закарпатської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській обл. про визнання протиправною бездіяльності щодо митного оформлення товарів, визнання протиправними дій по затриманню та зважуванню залізничних вагонів з товаром (суддя суду І інстанції: Коморний О.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 37 хв. 26.12.2019р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 02.01.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 04.10.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ науково-виробнича фірма /НВФ/ «Орус» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача Закарпатської митниці ДФС, яка полягає у несвоєчасному митному оформленні товару, задекларованого за електронною митною декларацією /МД/ типу «ЕК10АА» № UA209140/2019/130407 від 09.04.2019р.; визнати протиправними дії відповідача Закарпатської митниці ДФС, які полягають в затриманні та здійсненні зважування залізничних вагонів №№ 66732306, 67571513 із товаром позивача; стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі (Т.1, а.с.5-10). Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (Т.1, а.с.1-2). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.1, а.с.184-198). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ НВФ «Орус», який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції (Т.1, а.с.204-208). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо строків здійснення митних процедур (30 днів) ним не оскаржувалися. При прийнятті рішення судом першої інстанції не встановлено, який митний режим відповідачем було застосовано при затриманні вантажу, вагомі причини необхідності його повторного митного огляду. При цьому, 10.04.2019р. відповідач в усній формі, без листа № 07-70-69/21-0482 від 10.04.2019р. (отриманий залізницею о 08 год. 45 хв. 11.04.2019р.), вимагав затримати залізничне перевезення вантажів. Відповідач, який покликається на службову необхідність, не навів причин таких дій, не надав будь-яких відомостей із системи управління ризиками, не підтвердив наявність таких у нього на момент затримання вантажів. Також такі дії вчинені без наявності вмотивованого рішення митного органу про затримання вантажу. Перевищення маси вантажу на 200 кг від заявленої в залізничній накладній, виявленої за результатами зважування у вагоні № 66732306, є допустимим відповідно до п.35.4 ст.35 Порядку оформлення комерційного акту, а тому не може бути підставою для додаткового митного контролю. Наголошує на тому, що Одеська митниця ДФС відхилення маси вантажу до 2 % від заявленої не вважає підставою для здійснення додаткового митного контролю, такого як «митний огляд». Така ситуація спонукає до висновку про неоднакове трактування законодавчих норм та їх застосування підрозділами митної служби. Водночас, чинним митним законодавством не передбачено обов`язковий огляд і складання акту огляду під час митного оформлення. Вважає, що рішення суду не ґрунтується на письмових та інших доказах, а висновки суду побудовані лише на безпідставних припущеннях. Відповідачем Закарпатською митницею ДФС скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.1-12). У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 05.05.2020р. за допомогою засобів електронного зв`язку до апеляційного суду надійшла письмова заява ТзОВ НВФ «Орус» про відкладення розгляду справи із покликанням на запровадження в Україні карантину (Т.2, а.с.14). За результатами розгляду вказаного клопотання колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020р.) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, за відсутності сторін (їх представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено. В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи. Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами. Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як достовірно встановлено під час судового розгляду, 07.02.2013р. між ТзОВ НВФ «Орус» та ТзОВ «Belle Export-Import SK, s.r.o.» (Словаччина) укладено експортний контракт № 01/13, предметом якого є постачання вуглецевого брухту і відходів чорних металів, види яких визначаються договірними сторонами в додатках до нього (Т.1, а.с.13-45). Митне оформлення вантажу, який 10.04.2019р. переміщувався через митний кордон України залізничними вагонами №№ 66732306, 67571513, здійснено Львівською митницею ДФС за МД № 209140/2019/130407 від 09.04.2019р. (Т.1, а.с.46). Згідно листа Закарпатської митниці ДФС (митний пост «Павлово») № 07-70-69/21-0482 від 10.04.2019р. направлено начальнику станції Ужгород ВСП «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» РФ «Львівська Залізниця» прохання провести перезважування товару «брухт та відходи з вуглецевих сталей», що надійшов на станцію Ужгород від НВФ «Орус» за МД ЕК10АА № UA209140/2019/130407 від 09.04.2019р. у вагонах №№ 66732306, 67571513, з врахуванням положень спільного листа Державної митної служби України та Державної адміністрації залізничного транспорту України № 11/5-9/3310-ЕП та № ЦЗМ-12/704 від 24.03.2008р. (Т.1, а.с.54). Листом Закарпатської митниці ДФС (митний пост «Павлово») № 07-70-69/21-485 від 11.04.2019р. повідомлено підрозділ РФ «Львівська залізниця» про необхідність переміщення залізничних вагонів на знеструмлену колію визначеної зони митного контролю для проведення митного огляду (Т.1, а.с.126). 11.04.2019р. залізницею проведено зважування вищевказаних вагонів, за результатами якого виявлено розбіжності з вагою, зазначеною в товаросупровідних документах, а саме у вагоні № 66732306 більше вказаної ваги на 200 кг; за результатами зважування складено комерційний акт № 381000/73 від 11.04.2019р. (Т.1, а.с.58). Відповідно до Акту № UA305240/2019/000133 від 12.04.2019р. про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі та багажу після подання Укрзалізницею вагонів №№ 66732306, 67571513 у зону митного контролю митного посту «Павлово» проведено ідентифікаційний митний огляд вантажу на предмет відповідності товару даним, заявленим в митній декларації та зазначеним в ТСД. За результатами візуального огляду порушень не виявлено (Т.1, а.с.128). Після проведення зважування та виконання необхідних митних формальностей дозвіл митниці на пропуск вагону № 67571513 посадовим особам Укрзалізниці згідно з даними АСМО інспектор було надано о 18 год. 36 хв. 13.04.2019р. Пропуск даного вагону за межі митної території України здійснено о 23 год. 15 хв. 13.04.2019р. згідно наявних та засвідчених записів передатної відомості № 0745 від 13.04.2019р. Для внесення відповідних відміток щодо ваги вантажу за митною декларацією «ЕК10АА» № UA209140/2019/130407 від 09.04.2020р. та з метою актуалізації даних, наведених у зазначеній митній декларації та ЄАІС, з даними наведеними в комерційному акті № 381000/73 від 11.04.2019р., митним постом «Павлово» скеровано звернення до Львівської митниці ДФС для модифікації відповідних граф вищезазначеної митної декларації (Т.1, а.с.57). 19.04.2019р. на митний пост «Павлово» надійшов лист № 131 від начальника станції Ужгород ВСП «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» РФ «Львівська залізниця» з проханням надати дозвіл на повторне зважування вагону № 66732306, у зв`язку із надходженням звернення вантажовідправника № 48-20 від 19.04.2019р. (Т.1, а.с.129, 130). Звернення про виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів згідно Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затв. наказом Міністерства фінансів України № 862 від 23.10.2017р., подано митному органу 22.04.2019р. (Т.1, а.с.178-179). Враховуючи, що актуалізація даних, наведених в МД ЕК10АА № UA209140/2019/130407 від 09.04.2019р. та ЄАІС, з відомостями, вказаними у комерційному акті № 381000/73 від 11.04.2019р. щодо ваги вантажу, та відповідно донарахування суми експортного мита Львівською митницею ДФС в період з 12.04.2019р. по 22.04.2019р. не проводилося, митним органом було прийнято рішення про проведення повторного зважування. За результатами повторного зважування, яке проведено на підставі звернення вантажовідправника ТзОВ НВФ «Орус» та з дозволу начальника митного поста «Павлово», встановлено розбіжність з вагою, зазначеною в товаросупровідних документах, - більше вказаної у ТСД ваги на 50 кг, що відповідає допустимій Угодою УМВС нормі, відповідно до акту загальної форми № 3868 від 22.04.2018р. та витягу з книги зважування вантажів за 22.04.2019р. (Т.1, а.с.131-132). В подальшому вагон № 66732306 випущено 22.04.2019р. за межі митної території України. Не погодившись із такими діями відповідача, тривалістю та межами його бездіяльності, що спричинило для позивача додаткові витрати, які були нараховані перевізником (залізницею) згідно з актами загальної форми № 3844 від 12.04.2019р. та № 3868 від 22.04.2019р., позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що митне оформлення вантажу, який 10.04.2019р. переміщувався через митний кордон України залізничними вагонами №№ 66732306, 67571513, здійснено Львівською митницею ДФС за митною декларацією № 209140/2019/130407 від 09.04.2019р. Таким чином, відповідачем як митним органом не проводилося митне оформлення цих товарів та залізничних вагонів, уповноваженими особами митного органу проводилися виключно огляди цих товарів та вагонів, як однієї із форм митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України. Митним постом «Павлово» митні формальності реалізовано відповідно до ст.320 Митного Кодексу /МК/ України, з метою уникнення простою вагонів на прикордонній станції, проведено правомірно у максимально можливий короткий термін. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. Як вірно встановлено судом першої інстанції, митне оформлення вантажу, який 10.04.2019р. переміщувався через митний кордон України залізничними вагонами №№ 66732306, 67571513, здійснено Львівською митницею ДФС за МД № 209140/2019/130407 від 09.04.2019р., а не відповідачем Закарпатською митницею ДФС. Звідси, покликання позивача на допущену протиправною бездіяльність відповідача Закарпатської митниці ДФС, яка полягає у несвоєчасному митному оформленні товару, задекларованого за електронною МД типу «ЕК10АА» № UA209140/2019/130407 від 09.04.2019р., є помилковими. Зокрема, згідно з пп.23, 24 ч.1 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.1 ст.199 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур. Згідно ст.218 МК України строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України. Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб. Відповідно до приписів ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товарно-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Стаття 249 МК України передбачає, що декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред`являються ними для такого оформлення. Як встановлено ч.1 ст.255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями257, 335 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання мінімуму митних формальностей для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Згідно з ст.320 МК форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Статтею 336 МК України визначено, що митний огляд (огляд та переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є однією із форм митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів. Отже, митне оформлення і митний контроль - це різні правові інститути. Дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами в рамках митного оформлення товарів і в межах здійснення митного контролю не є тотожними, так як регулюються різними правовими нормами МК України. Звідси, слід визнати безпідставним обґрунтування позивача щодо строків митного огляду вказаних залізничних вагонів положеннями ст.255 МК України. Правові норми ст.255 МК України регулюють виключно відносини щодо митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а не щодо проведення митного контролю. Митний контроль не є частиною митного оформлення, а тому, не повинен був завершитися протягом чотирьох робочих годин згідно з положеннями ч.1 ст.255 МК України, зважаючи на те, що дані правові категорії - митний контроль та митне оформлення - відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики. За фактичних обставин справи відповідачем як митним органом не проводилося митне оформлення спірних товарів та залізничних вагонів, уповноваженими особами митного органу проводилися виключно огляди цих товарів та вагонів, як однієї із форм митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України. В частині наявності підстав для проведення зважування вагонів №№ 66732306, 67571513 колегія суддів зазначає наступне. Згідно графи 44 МД № 209140/2019/130407 від 09.04.2019р., яка є підставою для випуску за межі митної території України вантажу «Брухт та відходи з вуглецевих сталей № 3, вид 3(1RR), габаритні розміри 1200x900x500мм, товщина не менше 4 мм, з відхиленням від вимог згідно ДСТУ-4121-2002» до митного оформлення у Львівську митницю ДФС був наданий відповідний перелік документів. Водночас, аналіз цього переліку вказує на те, що акт митного огляду декларантом не наданий (за класифікатором документів, передбаченим наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012р., код документу «Акт митного огляду» відповідає цифровому значенню 1701). Звідси, у відповідача були обґрунтовані підстави для висновку про те, що митний огляд та зважування вантажу (відповідності його фактичної ваги до заявленої) при поміщенні вантажу в митний режим експорт та митного оформлення експортної МД не здійснювалися. Листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України № 1426/7/99-99-20-01-02-17 від 17.01.2018р. Закарпатську митницю ДФС проінформовано про можливі порушення під час митного оформлення та випуску за межі митної території України брухту (відходів) з чорних та кольорових металів та наголошено на необхідності проведення підпорядкованими підрозділами належного аналізу на предмет виявлення наявних індикаторів ризику (Т.1, а.с.117). Відповідно до листа ДФС України № 14461/99-99-20-03-02-17 від 06.06.2017р. «Щодо направлення актуалізованого переліку індикаторів ризику» митницям ДФС направлено Актуалізований перелік індикаторів ризику, які можуть використовуватися посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками (Т.1, а.с.118-125). Вказаним листом визначено для цілей застосування індикатор 3.1.9 «Опис та назва повністю відповідають найменуванню товарного угрупування УКТЗЕД, проте конкретні характеристики товару, на підставі яких товар відносять до даного коду, не підтверджуються документам, які подані до митного оформлення». Цей ризик оцінено у 20 балів відповідно до положень розділу «Примітки» вищезазначеного листа: «можливе вжиття додаткових заходів митного контрою (митних формальностей), окрім митного огляду, направлених на недопущення порушень законодавства України з питань митної справи». У зв`язку із наявністю вказаного індикатора ризику, під час здійснення митного контролю, посадовими особами митного поста «Павлово» було проведено, з урахуванням норм Закону України № 619-XIV від 05.05.1999р. «Про металобрухт», аналіз на предмет виявлення наявних індикаторів ризику при здійсненні даної експортної поставки товарів комерційного призначення. Зокрема, наведеним Законом визначено, що металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів. Приписами ст.9 вказаного Закону заборонено експорт списаних на металобрухт агрегатів машин, кораблів, плавзасобів, військової техніки, рухомого складу залізничного транспорту в нерозібраному стані. Таким чином, митним органом підставно розцінено розглядувану поставку товару як таку, що має ознаки «ризикової» та ймовірно такої, що може здійснюватися з порушеннями вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема таких, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, документів, які містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості). Водночас, відсутність доказів проведення митного огляду вказує на можливість вивезення заборонених законом агрегатів; лише за результатами митного огляду можливо встановити конкретні характеристики товару, на підставі яких товар відносять до даного коду товару за УКТ ЗЕД. При цьому, в даному випадку товар переміщувався на заварених платформах (приварені листи гофрованого заліза), що утруднювало доступ для огляду товару. Отже, із врахуванням сукупності наведених фактичних обставин справи та на підставі наведених норм митним органом правомірно була здійснена перевірка поданих для виконання митних формальностей документів, що є підставою для здійснення пропуску вантажу, та прийнято рішення про проведення зважування. Пунктом 32 Технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затв. постановою КМ України № 451 від 21.05.2012р., передбачено, що митні органи мають право проводити митний огляд та переогляд залізничних транспортних засобів і товарів з метою перевірки законності переміщення, відповідності даних, наведених у перевізних та товаросупровідних документах, фактичним. Посадова особа митного органу за результатами системи правління ризиками у порядку, визначеному Мінфіном, приймає рішення про проведення огляду залізничних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, багажу (вантажобагажу) та обсяг його проведення. Відповідно до ч.5 ст.338 МК України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається КМ України. Постановою КМ України № 467 від 23.05.2012р. затверджено Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України. Пунктом 11 цього переліку визначено, що невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю є підставою для проведення митного огляду. Згідно з п.1.5 Переліку виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю, затв. наказом Міністерства фінансів України № 602 від 24.05.2012р., окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю у випадках перевірки відповідності інформації про товар, заявленої в перевізних і супровідних документах, фактичним даним, якщо така перевірка потребує проведення операцій з вивантаження, перевантаження, перепакування тощо. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1316 від 12.12.2012р. Із урахуванням наведеного, а також вже викладеної хронології подій, колегія суддів вважає, що розглядувані дії митного органу щодо здійснення митного контролю вчинені із дотриманням вищенаведених норм з питань державної митної справи. Водночас, митним органом не було допущено порушення часових нормативів, встановлених ч.1 ст.199 МК України щодо 30-тиденного строку перебування товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску, у разі прибуття цих товарів та транспортних засобів у пункт пропуску для здійснення митних процедур. Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено. Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України, приймаючи до уваги право митного органу на проведення митного огляду (переогляду) товарів, недопущення простою вагонів на прикордонній станції, проведення відповідачем митних формальностей у максимально можливі строки, заявлений позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає. Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Орус» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019р. в адміністративній справі № 1.380.2019.005080 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Орус». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 06.05.2020р.