Окрема думка Велика Палата ВС № 815/3742/16

Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. справа № 815/3742/16 (провадження № 14-61 за 20) 15 квітня 2020 року м. Київ Велика Палата Верхового Суду розглянула клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі - ТОВ «Інфокс») про повернення судового збору і ухвалою від 15 квітня 2020 року задовольнила клопотання та повернула ТОВ «Інфокс» з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 4 204,00 грн, що внесений згідно з платіжним дорученням від 03 лютого 2020 року № В23751. Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року задоволено касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у справі за позовом ТОВ "Інфокс" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року і ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено повністю.

2. У лютому 2020 року ТОВ "Інфокс" звернулося до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

3. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інфокс" на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України).

4. Зазначена ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.

5. Оскаржувана постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судувід 12 грудня 2019 року ухвалена як судом касаційної, а не першої інстанції.

6. Отже, враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, не передбачено можливості оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, постановлених Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду як судом касаційної інстанції.

7. У березні 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Інфокс" про повернення сплаченого ним судового збору за подання до Великої Палати Верховного Суду вищезазначеної касаційної скарги, яке ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року задоволене та повернуто ТОВ "Інфокс" з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 4204,00 грн, що внесений згідно з платіжним дорученням від 03 лютого 2020 року № В23751.

8. Ухвала мотивована тим, що оскільки Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 лютого 2020 року відмовила у відкритті провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інфокс" на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року то сплачений судовий збір за подання касаційної скарги підлягає поверненню з Державного бюджету України.

9. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

10. Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

11. Разом із цим відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

12. Подання на повернення помилково зарахованого до бюджету судового збору подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

13. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

14. Враховуючи те, що КАС України моє вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскарженні в касаційному порядку (стаття 328 КАС України) та те, що перегляд Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Верховного Суду КАС України не передбачений, крім випадків визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 КАС України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом) слід дійти висновку про те, що ТОВ "Інфокс" помилково подано до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 рокута відповідно помилково сплачено судовий збір за подання цієї касаційної скарги. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду мала роз`яснити ТОВ "Інфокс" його право звернутися до органу Казначейства відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, з метою повернення помилково зарахованого до бюджету судового збору, а не постановлення ухвали про задоволення такого клопотаннята повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 4 204,00 грн. Суддя В. В. Пророк