Окрема думка Велика Палата ВС № 489/970/17

Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. справа № 489/970/17 (провадження № 14-17 зц 20) 26 лютого 2020 року м. Київ Велика Палата Верхового Суду розглянула заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору і ухвалою від 26 лютого 2020 року задовольнила її та повернула ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 681,60 грн, що сплачений згідно з квитанцією від 16 січня 2020 року № 0.0.1583155971.1. Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. У жовтні - листопаді 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_2 та виконавчого комітету Миколаївської міської ради на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 21 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визнання дозволів на перепланування нежитлового приміщення недійсними, скасування та визнання ордерів недійсними, виселення та зняття з реєстраційного обліку, визнання права на житлову площу.

2. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року касаційні скарги ОСОБА_2 та виконавчого комітету Миколаївської міської ради задоволені, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 21 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про визнання ордерів недійсними та зняття з реєстраційного обліку скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення, яким, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визнання ордерів недійсними та зняття з реєстраційного обліку.

3. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

4. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2020 року у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року відмовлено та повернуто касаційну скаргу заявникові разом із доданими документами.

5. Зазначена ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не наділена повноваженнями щодо перегляду судових рішень Касаційного цивільного суду, перевірки обґрунтованості та законності постанов (ухвал) суду тієї ж касаційної інстанції, які нею не постановлялися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України.

6. У лютому 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про повернення сплаченого ним судового збору за подання до Великої Палати Верховного Суду вищезазначеної касаційної скарги, яка ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року задоволена та повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 681,60 грн, що сплачений згідно з квитанцією від 16 січня 2020 року № 0.0.1583155971.1.

7. Ухвала мотивована тим, що оскільки ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2020 року відмовлено у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 та повернуто її заявникові, то сплачений судовий збір за подання касаційної скарги підлягає поверненню з Державного бюджету України.

8. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

9. Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

10. Разом із цим відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

11. Подання на повернення помилково зарахованого до бюджету судового збору подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

12. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

13. Враховуючи те, що ЦПК України моє вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскарженні в касаційному порядку (стаття 389 ЦПК України) та те, що перегляд Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Верховного Суду ЦПК України не передбачений, крім випадків визначених пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом) слід дійти висновку про те, що ОСОБА_1 помилково подано до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року та відповідно помилково сплачений судовий збір за подання цієї касаційної скарги. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду мала роз`яснити ОСОБА_1 його право звернутися до органу Казначейства відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, з метою повернення помилково зарахованого до бюджету судового збору, а не постановлення ухвали про задоволення такої заявита повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 681,60 грн. Суддя В. В. Пророк Окрема думка складена 02 березня 2020 року.