Ухвала КГС ВС № 910/8259/16

УХВАЛА 04 травня 2020 року м. Київ Справа № 910/8259/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у складі колегії суддів: Доманської М. Л. (головуючої), Остапенка О. М., Отрюха Б. В. у справі № 910/8259/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: 02.03.2020 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 910/8259/16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8259/16 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 910/8259/16 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. 14.04.2020 на адресу Верховного Суду надійшла заява ГУ ДПС у м. Києві про усунення недоліків касаційної скарги з долученою до неї копією квитанції про сплату судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. Частиною третьою статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання і такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а подані матеріали достатні для касаційного розгляду. Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження. Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту. Підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України не встановлено. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/8259/16 за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020. Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. Водночас, вирішуючи питання щодо призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні колегія суддів касаційної інстанції враховує таке. Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо. У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними. У заяві Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 на офіційному вебсайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua) висловлено прохання щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання. Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено "Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб" з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб рекомендовано на період з карантину встановити особливий режим роботи судів України, який передбачає, з поміж іншого: роз`яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня; здійснення, по можливості, здійснення розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження; приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв`язку тощо. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" щодо строків обмежувальних заходів на території України, а саме продовжено строк карантину до 11.05.2020. Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною п`ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною шостою статті 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Тлумачення статті 301 ГПК України свідчить, що цією нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій, п`ятій статті 301 ГПК України в залежності від конкретних обставин справи. Тобто вирішення питання щодо проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг залежить саме від конкретних обставин справи. У даному випадку об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 910/8259/16, якою відмовлено ГУ ДФС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про часткове визнання грошових вимог ГУ ДФС у м. Києві, а саме визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 5 974 774, 00 грн. та відхилення у розмірі 371 554,20 грн. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції, не є такою, якою закінчено розгляд справи. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відзначає, що здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку. Згідно із статтею 4 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України; дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій; забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами. У статті 5 цього Закону визначено, що охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я. Відтак, з метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, керуючись положеннями статті 301 ГПК України суд касаційної інстанції вважає за доцільне призначити справу № 910/8259/16 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 910/8259/16 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.05.1988 у в справі "Ekbatani v. Sweden" ("Екбатані проти Швеції") зазначено, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто. Слухання не вимагається, коли немає сумнівів щодо переконливості чи оскаржуваних фактів, які вимагають слухання, і суд може справедливо і обґрунтовано винести рішення на основі подань сторін та інших письмових матеріалів (рішення ЄСПЛ у справах "Dory v. Sweden" ("Дерю проти Швеції"); "Saccoccia v. Austria" ("Саккочча проти Австрії"). Оскільки за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали підлягають направленню учасникам справи до відома. Зважаючи на обставини надходження до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 910/8259/16, суд витребовує з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/8259/16 для забезпечення повноти та своєчасності розгляду касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 230, 232, 234, 235, 301, 314, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Призначити розгляд касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 910/8259/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 28 травня 2020 року у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

2. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, додаткових письмових пояснень щодо касаційної скарги, інших процесуальних документів, у т.ч. заяв, клопотань тощо на підставі статей 196, 197, 202 Господарського процесуального кодексу України до 21.05.2020, але не менше ніж до закінчення карантину.

3. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/8259/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

4. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді О. В. Васьковський Л. Й. Катеринчук