Ухвала КЦС ВС № 759/11775/19

Ухвала 30 квітня 2020 року м. Київ справа № 759/11775/19 провадження № 61-7066ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В., розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законного представника ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року позов ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , задоволено частково. Вселено неповнолітню ОСОБА_8 , 2005 року народження, в особі законного представника ОСОБА_7 , у будинок АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року залишено без змін. У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законного представника ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року. Касаційні скаргм на вищевказані судові рішення надійшли з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. У касаційних скаргах скаржники порушують клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин. Скаржники також зазначала, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року на їх адресу не надсилався, оскільки вони не були залучені до участі в даній справі. Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Як на підставу касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень заявники посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме - застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 559/8/18 (провадження № 61-7274св19); постановах Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 344/17748/15-ц (провадження № 6-1945цс17), від 13 червня 2018 року у справі № 754/14768/15-ц, від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України). Крім того, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). Отже, наведені в касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Також, у касаційних скаргах скаржники порушують клопотання про зупинення виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Клопотання мотивовані тим, що якщо така дія (вселення) відбудеться, то, у разі касаційного скасування рішень, повернення до початкового стану буде неможливим, бо виселення здійснюється виключно з підстав, перелік яких обмежено Цивільним та Житловим Кодексами України, але у даному випадку вони незастосовні; Крім того, вселення у будинок передбачає вселення на житлову площу, але всі житлові приміщення використовуються для законного проживання особами, які не були долучені до справи як треті особи, й таке вселення буде розцінене як втручання в їх життєвий простір, в їх житло, в їх особисте життя. Таке втручання призведе до непоправних наслідків (фізичних й морально-психологічних), особливо зважаючи, що серед цих мешканців є: особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, малолітні діти, вагітна жінка тощо. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Заява (клопотання) про зупинення виконання (дію) судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення, такими мотивами, зокрема може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами. Оскільки наведені у клопотанні доводи є мотивованими, вони дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтею 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законного представника ОСОБА_6 про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання (дії) судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законного представника ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати зі Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу № 759/11775/19 за позовом ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням. Зупинити виконання (дію) Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Надіслати учасникам справи копію касаційних скарг та доданих до них документів, роз`яснити їм право подати відзиви на касаційні скарги, який за формою і змістом мають відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк