Ухвала КЦС ВС № 201/7276/17

Ухвала Іменем України 30 квітня 2020 року м. Київ справа № 201/7276/17 провадження № 61-6190ск19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У травні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. (далі -приватний нотаріус Дніпровського МНО), про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року позов РВ ФДМУ по Дніпропетровській області задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 25 липня 2016 року № 1619, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Дніпропетровської області Лозенко В. В. Визнано право власності за державою в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на об`єкт незавершеного будівництва - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області об`єкт незавершеного будівництва - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У грудні 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення суду апеляційної інстанції. Заява мотивована тим, що заявнику не зрозуміла резолютивна частина постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, а саме, чи з ухваленням судового рішення право власності залишилось за відповідачем та чи є підстави для зміни власника в реєстрі прав власності на нерухоме майно. На підставі вищевказаного, ОСОБА_1 просив суд задовольнити заяву про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення залишено без задоволення. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у зазначеному судовому рішенні немає протиріч та недоліків, що усуваються шляхом їх роз`яснення, в ньому дана оцінка всім доводам і доказам, що у встановлений законом спосіб надавались сторонами, є посилання на норми закону, на підставі яких ухвалене рішення, та на докази, які судом взяті до уваги, а також в мотивувальній частині рішення вказано підстави, з яких суд дійшов відповідних висновків. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Установлено, що у травні 2017 року РВ ФДМУ по Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа -приватний нотаріус Дніпровського МНО Лозенко В. В., про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року позов РВ ФДМУ по Дніпропетровській області задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 25 липня 2016 року № 1619, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Дніпропетровської області Лозенко В. В. Визнано право власності за державою в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на об`єкт незавершеного будівництва - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області об`єкт незавершеного будівництва - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У грудні 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення суду апеляційної інстанції. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення залишено без задоволення. Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Зі змісту зазначеної процесуальної норми убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання. За загальним правилом, роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо практично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Згідно з частиною другою статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення, апеляційний суд виходив з того, що суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання. Встановивши, що питання, яке ставить заявник у заяві про роз`яснення судового рішення, не може бути предметом розгляду такої заяви в розумінні статті 271 ЦПК України, оскільки фактично порушено питання про роз`яснення мотивів ухваленого судового рішення, та врахувавши, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року є чіткою та зрозумілою, не містить протиріч і не допускає неоднозначного тлумачення, та відповідає вимогам, зазначених у статтях 382-384 ЦПК України, апеляційний суд обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення без задоволення. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк