Постанова Харківський апеляційний суд № 645/7821/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №645/7821/20 Суддя 1-ї інстанції: Сілантьєва Е.Є. Провадження № 33/818/363/20 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21.04.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П. за участю особи, відносно якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , його захисника адвоката Фролова Олександра Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Фролова О.В. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік. С Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 , 02.11.2019 року близько 01.37 керував автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр-ту Маршала Жукова, 21 у м. Харкові з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та в закладі охорони здоров`я «КЗОЗ ХОНД» за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 26, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з таким рішенням захисник ОСОБА_1 адвокат Фролов О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи це тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 30.01.2020 року після чого апеляційна скарга була подана через 5 днів, яку було повернуто Харківським апеляційним судом, її було отримано 22.02.2020 року та подано повторно через 3 дні. В апеляційній скарзі її автор вказує, що з доданих до протоколу відеофайлів не вбачається будь-яких доказів, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у зв`язку з чим, вважає, що оскаржувана постанова була винесена на припущеннях. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Фролова О.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повідомлені причини такого пропуску апеляційний суд вважає поважними, та відмовити в задоволенні апеляційних вимог виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним судом не було встановлено порушень судом першої інстанції вимог вказаних правових норм. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( ст. 1 КУпАП). Відповідно до положень ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частину 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до змісту ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. В ч.7 ст. 294 КУпАП вказано, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі ЕСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Апеляційний суд приймаючи рішення про відмову в задоволенні апеляційних вимог виходить з того, що згідно оглянутого в судовому засіданні відеозапису було встановлено, що автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух, був зупинений працівниками поліції, видно, як загоряються ліхтарі «Стоп сигналу» і автомобіль зупиняється, після зупинки автомобіля до моменту спілкування працівників поліції зі ОСОБА_1 з водійського місця жодна особа не виходила, ОСОБА_1 вийшов з пасажирського сидіння, пояснив працівникам поліції, що прибув до цього місця і зупинився для того, щоб дочекатись тверезого водія і продовжити рух. Просив працівників поліції скласти відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за неправильне «паркування». Іншої особи, яка б вказувала, що вона керувала автомобілем, або ОСОБА_1 повідомляв, що вона була водієм немає. Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що за кермом автомобіля був саме ОСОБА_1 і автомобіль здійснював рух. В присутності свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки а також в закладі охорони здоров`я. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій на вимогу працівника поліції зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення впливу алкогольних, наркотичних чи інших речовин. Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння; а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції було надано повну та належну оцінку, та прийнято законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Фролова Олександра Васильовича про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкові від 23.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 задовольнити, вказаний строк поновити. Апеляційну скаргу захисника Фролова О.В. залишити без задоволення, а вказану вище постанову без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова набрала законної сили 21.04.2020 року. Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик