Постанова 4873 № 910/18674/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" квітня 2020 р. Справа№ 910/18674/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Євсікова О.О. Демидової А.М. при секретарі Островерха В.Л. за участю представників від позивача: Яців О.Р. адвокат від відповідача: не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 (повний текст ухвали складено 24.02.2020) у справі № 910/18674/19 (суддя Котков О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Державного підприємства "Держвуглепостач" про стягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ: 24.12.2019 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Держвуглепостач" (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 в розмірі 292 254 827 грн. 07 коп., з них: строкової заборгованості по кредиту - 150 000 000 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 98 570 790 грн. 23 коп., поточної заборгованості по процентах - 7 188 768 грн. 54 коп., простроченої заборгованості по процентах - 9 358 255 грн. 29 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 26 320 040 грн. 03 коп. та заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів - 816 972 грн. 98 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 зокрема, у визначені договором строки своєчасно не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним правочином. 19.02.2020 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява № 117/4837/2020 від 19.02.2020 про забезпечення позову, в якій заявник просив суд: - в межах розміру ціни позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" згідно позовної заяви у справі № 910/18674/19, що становить 292 254 827 грн. 07 коп., накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства "Держвуглепостач", які обліковуються на рахунках в наступних банківських установах: НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк», МФО 322669 ; НОМЕР_4 у ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", МФО 320478. - в межах розміру ціни позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" згідно позовної заяви у справі № 910/18674/19, що становить 292 254 827 грн. 07 коп., накласти арешт на всі інші грошові кошти належні Державному підприємству "Держвуглепостач", що обліковуються у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, за виключенням коштів, що знаходяться на рахунках призначених для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 32-К/17-VIP від 29.11.2017, зокрема, у визначені договором строки своєчасно не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір про заставу майнових прав № 79/19- VIP/32-К від 19.07.2019, за яким в заставу банку передано майнові права вимоги за договорами поставки вугілля № 04-16/ЕН від 10.02.2016, № 06-17/ЕНЦ від 08.02.2017, № 01-18/ЕНЦ від 24.01.2018, укладеним між відповідачем та ДП "Мирноградвугілля". Банком на адресу ДП "Мирноградвугілля" було надіслано повідомлення № 110/2160/2020 від 23.01.2020 про виконання зобов`язання, у відповідь на яке, ДП "Мирноградвугілля" листом № 1- 113 від 05.02.2020 повідомило банк про те, що право вимоги за договорами на загальну суму 246 808 599 грн. 50 коп. було відступлено відповідачем на користь ТОВ "Шахтарськтранс" згідно договору про відступлення права вимоги від 27.06.2019, про що ТОВ "Шахтарськтранс" повідомив ДП "Мирноградвугілля" своїм листом № 01-1/07-13 від 01.07.2019. За твердженням заявника, зазначеним підтверджується те, що на момент укладення з банком договору застави, відповідач передав в заставу банку недійсне право вимоги. На думку заявника, ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 може зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" № 117/4837/2020 від 19.02.2020 про забезпечення позову у справі № 910/18674/19 відмовлено. Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що у поданій заяві про забезпечення позову Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" не наведено достатніх належних та допустимих, у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, доказів наявності обставин, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19 скасувати та задовольнити заяву АБ "Укргазбанк" № 117/4837/2020 від 19.02.2020 про забезпечення позову. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не було враховано цілеспрямовану недобросовісну поведінку відповідача, що полягає в передачу в заставу банку права вимоги за договором застави, яке в минулому вже було відступлено іншій особі, а також невірно застосовано норми процесуального права, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірної ухвали. Також позивач посилається на те, що не вжиття заходів забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", у разі задоволення позову про стягнення грошових сум, призведе до неможливості виконання рішення суду у майбутньому, оскільки стосовно відповідача відкрито виконавче провадження ВП № 61093011 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8777/19 та накладено арешт на грошові кошти відповідача в сумі понад 200 млн. грн. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у справі № 910/18674/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.04.2020. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці 14.04.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/18674/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19 до провадження вказаною колегією суддів. Розгляд справи № 910/18674/19 відкладено на 28.04.2020. 14.04.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити. 28.04.2020 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У відповідності до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. За приписами Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі № 910/361/18. Предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 в розмірі 292 254 827 грн. 07 коп. В обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ДП "Держвуглепостач", які містяться на рахунках в АТ "Ощадбанк" та ПАТ АБ "Укргазбанк", в межах розміру ціни позову, що становить 292 254 827 грн. 07 коп., заявник посилається лише на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором. Розглядаючи заяву позивача, Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку про те, що саме лише посилання на наявну заборгованість та звернення до господарського суду з позовом про її стягнення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. В той час, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення ДП "Держвуглепостач" дій, спрямованих на зняття коштів зі своїх рахунків, як і не надано суду жодних доказів того, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду. Доводи заявника, що за договором про заставу майнових прав № 79/19- VIP/32-К від 19.07.2019, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 32-К/17-VIP від 29.11.2017, відповідач передав в заставу банку недійсне право вимоги, вірно не прийняті судом першої інстанції з огляду на те, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання договору про заставу майнових прав № 79/19-VIP/32-К від 19.07.2019 недійсним позивачем не надано та не містять матеріали справи. Стосовно наявності відкритого виконавчого провадження ВП № 61093011 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8777/19 про стягнення з відповідача заборгованості на користь іншої особи, колегія суддів вважає зазначити, що вказана обставина не свідчить про вживання відповідачем заходів, які унеможливлять виконання рішення суду в майбутньому та відповідно не є достатньою підставою для забезпечення позову судом у даній справі. Жодних інших доказів того, що відповідач має намір ухилитись від виконання рішення суду, у випадку задоволення позову у даній справі, заявником не надано. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, всупереч положенням статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів, не надав суду доказів того, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову у справі № 910/18674/19. Таким чином, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19. Доводи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк". Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/18674/19- без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк".

3. Матеріали справи № 910/18674/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 29.04.2020. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді О.О. Євсіков А.М. Демидова