Постанова 4814 № 543/42/20
від 21.04.2020 ·ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 543/42/20 Номер провадження 22-ц/814/799/20Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Карпушина Г.Л., Одринської Т.В., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 24 січня 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Оржицького районного відділу ДВС ГТУЮ в Полтавській області Таран Оксани Олегівни, стягувач: ОСОБА_2 , В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Оржицького районного відділу ДВС ГТУЮ в Полтавській області (тепер - старшого державного виконавця Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)) Таран О.О. У скарзі зазначено, що в Оржицькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у старшого державного виконавця Таран О.О. перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження ВП 32945977, відкрите 08 червня 2012 року, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-362 виданого 23 грудня 2009 року Оржицьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 всіх видів доходів (заробітку) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно з 16 листопада 2009 року до досягнення ним повноліття. У ході примусового виконання вказаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Таран О.О. 01 жовтня 2019 року було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого скаржнику нарахована заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 50707,19 грн. ОСОБА_1 вважає вищевказаний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки державним виконавцем не враховано термін його офіційного працевлаштування та суми грошових коштів додатково сплачених на рахунок стягувача. За підрахунками ОСОБА_1 розмір його боргу зі сплати аліментів становить 22878,64 грн. Просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Оржицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області Таран О.О., що полягає у неправильності здійсненого перерахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів № 15.20-34/6721 від 01 жовтня 2019 року у ВП № 32945977 за період з квітня 2012 року по вересень 2019 року та зобов`язати старшого державного виконавця Оржицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області Таран О.О. здійснити правильний перерахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 32945977 за період з квітня 2012 року по вересень 2019 року з урахуванням терміну його офіційного працевлаштування та сум грошових коштів додатково сплачених на рахунок стягувача. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 24 січня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Оржицького районного відділу ДВС ГТУЮ в Полтавській області (тепер - старшого державного виконавця Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)) Таран О.О. стягувач: ОСОБА_2 . Ухвалу суду мотивована тим, що спір щодо розміру заборгованості за аліментами підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом, а тому вимоги скарги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають вирішенню в порядку контролю за виконанням судових рішень. Короткий зміст вимог апеляційних скарг З ухвалою суду не погодився Терець ОСОБА_5 , який у апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити вимоги скарги. Позиція сторін Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає, що ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права оскільки скарга подана в належній формі та порядку. Зазначив, що державний виконавець не ознайомив його з правами та обов`язками, не вживав заходів для з`ясування його місця роботи та перерахунку заборгованості у співвідношенні до доходу за місцем роботи. Доводи відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Також відзив на апеляційну скаргу подано ОСОБА_2 , яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2009 року Оржицьким районним судом Полтавської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 всіх видів доходів (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно з моменту подачі позову (16 листопада 2009 року) до досягнення ним повноліття (а.с. 12-13). На виконанні в Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (раніше - Оржицький районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області) знаходиться виконавче провадження №32945977 з виконання вищевказаного виконавчого листа. ОСОБА_1 звернувся до Оржицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області із заявою про перерахування боргу по аліментних платежах згідно квитанцій, які додав до заяви (а.с. 23). 01 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Оржицького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Таран О.О. сформовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів вих.№15.20-34/6721, згідно з яким сукупний розмір заборгованості боржника ОСОБА_1 з квітня 2012 року становить 50707,19 грн. (а.с. 17-20). Позиція апеляційного суду та застосовані норми права Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що спір щодо розміру заборгованості за аліментами підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом. Однак колегія суддів не може в повній мірі погодитися з даним висновком суду виходячи з наступного. Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц (провадження № 14-496цс19) викладена правова позиція, що оскільки скаржник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, така скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Крім того, Верховний Суд в постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 465/926/06 дійшов висновку, що спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатись в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. Вказаний висновок також відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 523/8603/16-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 401/3734/16-ц. При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень. Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Відповідно до частин першої та другої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. ОСОБА_1 скаргу на дії державного виконавця обґрунтовував тим, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів є неточним, оскільки не враховує період коли він був офіційно працевлаштований та усіх сум сплачених ним аліментів. Відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно частини першої статті 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Однак, жодних доказів на підтвердження неточності розрахунку заборгованості зі сплати аліментів матеріали справи не містять. У тому числі, ОСОБА_1 не надано повної інформації щодо отриманого доходу за період стягнення, а також доказів сплати аліментів. Щодо інших доводів апеляційної скарги Посилання ОСОБА_1 на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази про повідомлення його про розмір аліментів, державним виконавцем не надано доказів, що він намагався з`ясувати місце працевлаштування боржника та отримання боржником доходу є необґрунтованими, оскільки скаржник був обізнаний про стягнення з нього аліментів, відповідні стягнення проводилися за встановленим місцем роботи, при цьому скаржником не надано жодних доказів щодо його працевлаштування та отримання прибутку, які не враховані державним виконавцем. Щодо результатів розгляду справи Згідно пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пунктів третього та четвертого частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 24 січня 2020 року слід змінити відмовивши в позову з підстав недоведеності. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Щодо судових витрат За приписами часини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи по суті у задоволенні скарги відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 24 січня 2020 року змінити відмовивши в позову з підстав наведених в мотивувальній частині. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текс постанови виготовлено 21 квітня 2020 року Головуючий В.П. Пікуль Судді Г.Л. Карпушин Т.В. Одринська