Постанова Полтавський апеляційний суд № 547/359/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 547/359/21 Номер провадження 22-ц/814/2279/21Головуючий у 1-й інстанції Самойленко Л. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),у якому просила стягнути заборгованість по аліментах на утримання дочки сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 квітня 2018 року по березень 2021 року включно у сумі 23925,13 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що відповідно до рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 січня 2009 року відповідач має сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2008 року і до її повноліття. Виконавчий лист було подано для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Семенівського РУЮ Полтавської області та відкрито виконавче провадження, а потім закрито 05 листопада 2011 року за заявою позивача. Вдруге виконавче провадження було відкрито 01 березня 2013 року (ВП № 36791628). Позивач не має точної інформації щодо неофіційного працевлаштування ОСОБА_2 або його підприємницької (торгової) діяльності, але думає, що така була. Відповідач має автомобіль, що свідчить про фінансові затрати, перебуває у працездатному віці, ухиляється від повної сплати аліментів для дочки. Раніше відповідач постійно мав заборгованість за аліментами. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, як вбачається зі змісту позовних вимог, спір між сторонами виник щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не з приводу обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Також суд першої інстанції вказав, що сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментах не може бути підставою для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду, оскільки права стягувача аліментів, в даному випадку, є захищеними в силу закону. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю або частково, або змінити рішення. В разі неможливості прийняти нове рішення по задоволенню позову повністю або частково (на розсуд суду) позивач просить скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до суду першої інстанції, в іншому складі суду, в інше місто Полтавської області. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає, що наявні підстави для задоволення її позову. Доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Вважає, що підстави для стягнення з нього аліментів по заявленому позову відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ціна позову становить 23925,13 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Встановлені обставини справи З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні в Семенівському відділі державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавчий лист №2-96/2009, виданий 13 січня 2009 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 43). Згідно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного начальником Семенівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чекальським С.Б. в межах виконавчого провадження № 36791628, заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01 серпня 2021 року становить 22653,45 грн (а.с. 93). Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 23925,13 грн. Із матеріалів справи вбачається, що позивач при обґрунтуванні розміру аліментів у сумі 23925,13 грн посилалася на довідку державного виконавця, яку, як вказує позивач, отримала у квітні 2021 року (у позовній заяві зазначена як додаток 13). Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до частини третьої статті 194 СК України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин третьої, дев`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом. Отже, суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір, що узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року по справі № 204/8019/16-ц. При цьому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що із змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами виник щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не з приводу обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Правильним є висновок суду першої інстанції, що сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам, не може бути підставою для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду, оскільки права стягувача аліментів, в даному випадку є захищеними в силу закону. Відтак, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не підтверджуються матеріалами справи. Щодо інших доводів апеляційної скарги Посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції некоректно вказав відомості щодо постанови Верховного Суду, на яку послався, не дають підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки при розгляді даного спору суд першої інстанції правильно застосував норми права, що регулюють спірні правовідносини. Посилання в апеляційній скарзі на те, що виникло спірне питання в частині розміру заборгованості і вона не була згідна з довідками щодо розміру заборгованості не ставить під сумнів правильність висновків суду першої інстанції. Так, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Із позовної заяви чітко вбачається, що позивач звернулася із позовом саме про стягнення заборгованості за аліментами, тобто предметом даного позову не являється визначення розміру заборгованості за аліментами. Зокрема, як уже зазначалося, позивач просила стягнути заборгованість за аліментами у розмірі за період з 01 квітня 2018 року по березень 2021 року включно у сумі 23925,13 грн, обґрунтовуючи розмір аліментів останньою довідкою про заборгованість у сумі 23925,13 грн (у позовній заяві вказані як додаток 13). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишати судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який із дотриманням норм процесуального права, об`єктивно встановив обставини по справі та правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, - колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 374, 375, 382ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 листопада 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко