Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/814/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4639/20 Справа № 216/814/20 Суддя у 1-й інстанції - Онопченко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання Голуб О.О. сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, постановлену суддею Онопченко Ю.В. у м.Кривому Розі, відомості про дату складання повного тексту судового рішення відсутні, В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів. Одночасно із позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначив, що предметом заявлених позовних вимог є визнання неправомірними дій АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо припинення постачання електричної енергії до його квартири АДРЕСА_1 . Посилаючись, що тривале відключення його квартири від електропостачання порушує його право на безпечні та нормальні умови життя, просить суд зобов`язати відповідача негайно відновити постачання електричної енергії до квартири, до вирішення спору судом. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви. Не погодившись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про задоволення заяви про забезпечення позову. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач припинив постачання електричної енергії без попередження. Вважає, що відключення від енергопостачання порушує його право на нормальні умови життя. Вважає, що найшвидше відновлення енергопостачання до його квартири можливе лише за умови задоволення заяви про забезпечення позову. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до ч.2 ст.360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Заслухавши доповідь судді-доповідача, заявника, який наполягав на задовоенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив що заява про забезпечення позову та зміст заявлених позовних вимог ОСОБА_1 є тотожними. Колегія суддів погоджується, з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Згідно п.п. 1,2,10 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Частиною 3 ст. 150 ЦПК Українивизначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому суд зобов`язаний перевірити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не викладає мотиви, яким чином, на його думку, не забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення. Посилається лише на те, що через відключення енергопостачання він не має нормальних життєвих умов. Як зазначає в заяві та в апеляційній скарзі позивача, предметом заявлених позовних вимог є саме правомірність його відключення та зобов`язання відновити енергопостачання. Отже, заявлений позивачем ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову, фактично зводиться до вирішення заявленого по суті спору, що є неприпустимим. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 21 квітня 2020 року. Головуючий : Судді: