LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд210/5695/16-ц

від 30.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7496/23 Справа № 210/5695/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Строгова Г.Г. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Гладиш К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу 210/5695/16-ц за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за спожиту, але необліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року, постановлену у складі судді Строгової Г.Г., - ВСТАНОВИВ: В проваджені Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за спожиту, але необліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду. Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила ухвалу суду скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування зазначила, що суддя зобов`язана була завершити розгляд об`єднаного провадження єдиним рішенням, в якому викласти висновки як по первинному позову, так і по зустрічному. Її право доступу до правосуддя не може залежати від волі та дій інших осіб, навіть її представників. Питання її представників за зустрічним позовом не вирішувалося. Позивач зазначила, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - на фронті. І суддя це добре знає. ОСОБА_4 не живе за адресою, на яку посилають повістки. Щодо ОСОБА_5 , то їх одночасна участь в одному провадженні виключається через кримінальний характер їх взаємовідносин по іншій справі. Щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їй не відомо, де вони зараз перебувають. Позивач користується електронним кабінетом, для ведення якого вона наймає фахівців. В електронному кабінеті, як і у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відсутні більшість процесуальних документів і ухвал. Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровська електромережі» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, прийнято до провадження та вимоги позову об`єднано в одне провадження з вимогами за первісним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану, електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення. Вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку відповідними клопотаннями та через неявку сторін. Зокрема 21.04.2023 року розгляд справи було відкладено на 02.06.2023 року. 02.06.2023 року апелянт та її представники до суду не з`явились. При цьому про розгляд справи вони були повідомлені, про що свідчать розписка позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 від 21.04.2023 про явку до суду на 02.06.2023 (а.с.130 т.3), а також поштові повідомлення про виклик в судове засідання на 02.06.2023 представників позивача по зустрічному позову, згідно яких представники ОСОБА_6 (10.05.2023), ОСОБА_2 (09.05.2023), ОСОБА_7 (10.05.2023), ОСОБА_4 ( 19.05.2023 ) отримали особисто судові повістки. 02.06.2023 року розгляд справи було відкладено на 03.07.2023 року у зв`язку з неявкою сторін. Вбачається, що судові повістки на 03.07.2023 були отримані представником ОСОБА_6 16.06.2023 року, ОСОБА_7 10.06.2023 року. ОСОБА_7 представляє інтереси ОСОБА_1 за довіреністю від 24.05.2021 року, посвідченою судом. Довіреність діє до кінця провадження без обмежень. Крім того, у матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена довіреність від 13 вересня 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 бути її представниками у тому числі у судах загальної юрисдикції. Довіреність дійсна до 14 вересня 2024 року. Постановляючи 03.07.2023 року ухвалу про залишення зустрічного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за зустрічним позовом та її представники, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, повторно не з`явились в судове засідання без поважних причин, повторно не повідомили про причини неявки до суду і від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності. Апеляційний суд погоджується з даним висновком та зазначає наступне. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка не перешкоджає розгляду справи. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи може свідчити про порушення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява №36655/02, пункти 66, 69). Відтак суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц (провадження №61-20040св21). У цій справі судові засідання призначалися неодноразово, зокрема на 02 червня 2023 року та на 03 липня 2023 року. Обізнаність позивача через його представника про дату, час і місце розгляду цієї справи на зазначені дати підтверджується матеріалами справи, а саме отриманими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 поштовими повідомленнями, а щодо засідання 02 червня 2023 року - розпискою ОСОБА_1 . За ч.ч.1, 4 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. Згідно п.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять повідомлення про припинення або обмеження представництва ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , скасування довіреності щодо них тощо, тому доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення через них є неспроможними. Таким чином, позивачу за зустрічним позовом було відомо про два останні судові засідання, однак до суду він не з`явився і заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За таких обставин суд першої інстанції, врахувавши, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, її розгляд неодноразово відкладався, позивач, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з`явився у судове засідання, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року немає. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»