LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд177/1062/22

від 18.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2023 року залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2766/24 Справа № 177/1062/22 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №77/1062/22 за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 року у справі № 177/1062/22, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2023 року, постановлену у складі судді Лященко В.В., - ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Криворіжгаз» заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01.08.2021 року по 20.09.2022 року в розмірі 1355, 99 грн. та судового збору в сумі 248,10 грн. Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 року у справі №177/1062/22 повернуто без розгляду. Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначив, що ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­договір між ним та АТ «Криворіжгаз» не укладався. Стягувачем не надано фактичних документальних доказів того, що заявнику дійсно надавались послуги з газопостачання, також не надано письмово підписаної заяви-приєднання до публічного договору. Стягувач безпідставно і незаконно використовує особовий рахунок іншої компанії для прийому оплати за його послуги. Відповідно до законодавства, послуга з постачання та послуга розподілу природного газу абсолютно окремі послуги, що надаються окремими суб`єктами господарювання. Відтак, використання АТ «Криворіжгаз» особового рахунку іншої компанії, який призначений для сплати за послугу з постачання природного газу є протиправним. Відсутність у ЄДР відомостей про наявність діючої ліцензії на транспортування та або розподілення природного газу, є фактом відсутності права здійснювати господарську діяльність з транспортування та розподілення природного газу взагалі. Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 369, апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) та про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (пункти 6,10 частини першої статті 353 цього Кодексу), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Таким чином дану апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заявника не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» звернулось із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01.08.2021 року по 20.09.2022 року в розмірі 1355, 99 грн. На підставі вказаної заяви Криворізьким районним судом від 14.10.2022 року видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Криворіжгаз» заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01.08.2021 року по 20.09.2022 року в розмірі 1355, 99 грн. та судового збору в сумі 248,10 грн. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про скасування судового наказу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 року. Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущений строк для подання заяви про скасування судового наказу. Апеляційний суд погоджується з даним висновком та зазначає наступне. Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Частиною третьою статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу. Як вбачається з матеріалів справи 14 жовтня 2022 року за заявою АТ «ОГС «Криворіжгаз» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Криворіжгаз» заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01.08.2021 року по 20.09.2022 року в розмірі 1355, 99 грн. та судового збору в сумі 248,10 грн. Статтею 169 ЦПК України встановлено, що Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу. Як встановлено судом, на виконання вимог статті 169 ЦПК України, судом першої інстанції було надіслано на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, копія оскаржуваного судового наказу отримана боржником за зареєстрованим місцем проживання 05.11.2022 року (а.с.18). Відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Відповідно до статті 126 ЦПК України Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України, судовий наказ набрав законної сили 29.11.2022 та був направлений на адресу стягувача. 28.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про скасування судового наказу разом з клопотанням про поновлення строку на її подачу. Частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 12 ЦПК України). Згідно частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Ураховуючи доводи, наведені боржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, та враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання та відмову у його задоволені. Згідно з приписами частини ч.2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Зважаючи на те, що боржником без поважних причин був пропущений процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про повернення заяви боржника про скасування судового наказу. Доводи апеляційної скарги про те, що договір між ОСОБА_1 та АТ «ОГС «Криворіжгаз» не укладався, а також відсутність в матеріалах справи заяви-приєднання, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо прийнятого рішення про повернення заяви. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року). Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 374, 375, 382-384, ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»