Постанова 4873 № 911/263/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" квітня 2020 р. Справа№ 911/263/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Полякова Б.М. Пантелієнка В.О. За участю секретаря судового засідання Романової Ю.М. та представників сторін: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_1 від 06.09.01 розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі № 911/263/20 (суддя Наріжний С.Ю.) за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою від 24.01.2020 б/№ (вх. №278/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, встановленому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі №911/263/20 заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 24.01.2020 б/№ (вх. №278/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі №911/263/20. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Мотивуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що згідно висновку Конституційного Суду України від 31.10.2019 за №4-в/2019 (у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України по справі №2-248/2019 (5580/19) про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України) було скасовано адвокатську монополію. А відтак, за твердженням скаржника, юрист ОСОБА_3 має право від імені ОСОБА_1 здійснювати збір, підготовку документів до суду, підпису документів, представництва у зазначеній справі. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А, судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі №911/263/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України (не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, не порушено клопотання про поновлення строків на звернення з апеляційною скаргою), надано заявнику строк на усунення недоліків. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкритио апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі №911/263/20; розгляд справи призначено на 21.04.2020. В судове засідання 21.04.2020 з`явився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, однак колегія суддів, керуючись ч. 1 ст. 58 ГПК України, не допустила її до участі у даній справі, оскільки ОСОБА_2 не має статусу адвоката. ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати. В судовому засіданні 21.04.2020, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просила суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, як фізичної особи, за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 неспроможна виконати свої зобов`язання перед кредиторами (у розмірі понад 670 211,65 грн та 7 000 дол. США) у встановлений строк, у зв`язку з відсутністю коштів для їх виконання. Вказана заява підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 16.11.2019 посвідченої приватним нотаріусом Макарівського РНО Київської області Дарнопих Т.М. та зареєстрованої в реєстрі за №1523. Дослідивши подану заяву з доданими до неї документами місцевий господарський суд встановив, що подана заява підписана не уповноваженою особою, оскільки до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 має статус адвоката. За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що заява підписана не уповноваженою особою, з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Згідно ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Вказана норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (ч. 3 ст. 116), а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУзПБ, господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Із змісту заяви ОСОБА_1 про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи вбачається, що остання підписана представником за довіреністю від 16.11.2019 - ОСОБА_3 Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно положень ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За вимогами пункту 3 статті 131-2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Тобто, ще з початку 2019 року професійно представляти інтереси інших осіб у судах усіх інстанцій (в тому числі подавати заяви, скарги, клопотання) має право тільки адвокат. І в статті 131-2 Конституції України закріплене виключне право адвокатів на представництво іншої особи в суді. Таким чином наявність у ОСОБА_3 статусу адвоката є обов`язковою передумовою для наявності права підпису заяв (клопотань, скарг), що подаються нею як представником до господарського суду. З доданої до матеріалів заяви довіреності від 16.11.2019 вбачається, що ОСОБА_1, як довіритель, уповноважила на представництво інтересів наступних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 - без зазначення наявності у вказаних осіб свідоцтв на право заняття адвокатською діяльністю. Разом з тим до матеріалів заяви ОСОБА_1 про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи не додано документів підтверджуючих наявність у ОСОБА_3 свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку стосовно того, що подана заява від 24.01.2020 б/№ підписана не уповноваженою особою. Щодо посилань скаржника, як на підставу правомірності звернення до суду від імені ОСОБА_1 - юриста ОСОБА_3, на висновок Конституційного Суду України від 31.10.2019 за №4-в/2019, колегія суддів зазначає наступне. Так, у справі №2-248/2019(5580/19) №4-в/2019 31 жовтня 2019 року Конституційний Суд України надав висновок щодо скасування адвокатської монополії. Цим висновком КСУ визнав, що законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. №1013) є таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції (ст. 159 КУ). Тобто, наявність відповідного висновку Конституційного Суду України дає право на розгляд законопроекту (реєстр. №1013) Верховною Радою України, проте не свідчить про автоматичне скасування адвокатської монополії як помилково стверджує скаржник. До того ж, слід наголосити, що станом на даний час в Конституцію України не внесені зміни, що передбачені у законопроекті за реєстраційним №1013. Отже, невірним є тлумачення скаржника, що рішення Конституційного Суду України у справі №2-248/2019(5580/19) від 31.10.2019 за №4-в/2019 надає юристу Івановій Т.Ю. право від імені довірителя підписувати документи та представляти інтереси довірителя в суді. Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "MOLDAVSKA v. UKRAINE" від 15.05.2019 зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду. Вимога стосовно представництва скаржника перед судом касаційної інстанції саме адвокатом не може вважатися такою, що суперечить положенням статті 6 Конвенції. Ця вимога цілком відповідає особливостям Верховного Суду як вищого суду, який розглядає апеляції з питань права, що є спільною рисою правових систем для ряду держав-членів Ради Європи. Саме лише обмеження вільного вибору захисника, що полягає у представництві саме адвокатом, не суперечить змісту статті 6 Конвенції, оскільки забезпечення ефективного захисту особи може вимагати запровадження відповідних юридичних кваліфікаційних вимог. За обставин цієї справи заявниця та її представник повинні були знати про однозначні вимоги перехідних положень Конституції щодо представництва у Верховному Суді виключно адвокатами з 01.01.2017. Більше того, відповідні статті Господарського процесуального кодексу України не містять жодного положення, яке могло би ввести заявницю в оману щодо можливості застосування зазначених конституційних положень у цій справі. Відтак, на теперішній час діючим законодавством України чітко визначено, що представництво у суді здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом. Тобто, якщо заява фізичної особи про відкриття справи щодо неплатоспроможності підписана представником, то до заяви мають бути надані докази на підтвердження того, що представник має статус адвоката. Відповідно до ч. 1 ст. 74, ст. 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Зважаючи на вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали було повністю з`ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2020 судовою колегією не встановлено. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 судом не вбачається. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі №911/263/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі №911/263/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/263/20 повернути до Господарського суду Київської області Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 КУзПБ. Повний текст постанови складено 22.04.2020. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді Б.М. Поляков В.О. Пантелієнко