Постанова 4856 № 130/195/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 130/195/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заярний А.М. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 16 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Курка О. П. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 лютого 2020 року (ухвалена в м. Жмеринка) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Браїлівської селищної ради, Виконавчого комітету Браїлівської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Браїлівської селищної ради, Виконавчого комітету Браїлівської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 лютого 2020 року повернуто позовну заяву позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 26 та 30 березня 2020 року до суду від відповідача надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 квітня 2020 року, з урахуванням ч.2 ст. 312 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що 24 вересня 2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач 13 грудня 2019 року оскаржив її до суду. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2020 року адміністративний позов було залишено без руху. Із системного аналізу вказаної ухвали вбачається, що підставами для залишення адміністративного позову без руху було: - не відповідність позовної заяви вимогам ч.5 ст.160 КАС України; - до скарги позивачем додано постанову Браїлівської селищної ради Жмеринського району, Вінницької області про притягнення його до адміністративної відповідальності, зміст якої неможливо прочитати у зв`язку з її неякісною копією; - скаргу подано до суду з пропуском 10 - денного терміну визначеного ч.2 ст.286 КАС України. 05 лютого 2020 року позивачем на виконання ухвали суду від 28 січня 2020 року до суду першої інстанції було надано позовну заяву з усунутими недоліками. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2020 року було повернуто адміністративний позов позивачу. При прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунуті позивачем не в повному обсязі, а відтак наявні підстави для застосування положень п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч.1 п.3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За приписами п. 1 ч. 4 даної статті позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом. Разом з цим, колегія суддів вважає, що обставини, які свідчать про недодержання вимог, передбачених процесуальним законодавством для звернення до суду, мають бути такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Повертаючи позовну заяву заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі, а саме до позовної заяви не надано копії постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Браїлівської селищної ради № 11, належної якості, а також в оновленій позовній заяві позивач не вказав поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою. З приводу не надання належної копії оскаржуваної постанови, колегія суддів звертає увагу на те, що в позовній заяві ОСОБА_1 просив суд витребувати з виконавчого комітету Браїлівської селищної ради № 11 матеріали адміністративного правопорушення. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як на підставу поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду Матяш О.Б., як вперше в скарзі так і в друге в адміністративному позові вказує на те, що копію оскаржуваної постанови отримав у Жмеринському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області лише 04.12.2019 року, а скаргу до Жмеринського міськрайонного суду подав 13.12.2019 року, а тому на його думку він не пропустив строк звернення до суду з такою скаргою. Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 в прохальній частині оновленої позовної заяви просить суд витребувати з Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відомості про отримання ним оскаржуваної постанови. У статті 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 3 статті 73 КАС України). Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин. Учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази може подати клопотання про їх витребування. Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, жодного обґрунтування неможливості самостійно надати докази дати отримання оскаржуваної постанови позивачем до суду першої інстанції не надано. Варто також зазначити, що позивачем також не зазначено, які саме докази містяться у Жмеринському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Оскільки позивач не надав та жодним чином не обґрунтував неможливість подання належної якості постанови Браїлівської селищної ради Жмеринського району, Вінницької області про притягнення його до адміністративної відповідальності та доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає, що позивач дійсно не виконав в повній мірі вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху і доводи апеляційної скарги зазначеної обставини не спростовують. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, з наданням належної копії постанови та усіх належних та достатніх доказів дати отримання постанови Браїлівської селищної ради Жмеринського району, Вінницької області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, або достатнього обґрунтування щодо неможливості надання такої постанови та доказів. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, які вказані в ухвалі від 28 січня 2020 року у строк встановлений судом, то суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву, згідно з п. 9 ч. 4 ст.169 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.