Постанова 4852 № 160/758/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/758/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Турлакова Н.В.) в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпропетровської міської ради № ОМС-ДН2195/639/НД/СПТД/ФС від 20.12.2018 р. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувана постанова є такою, що прийнята із порушенням, оскільки питання про накладання штрафу за перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування на підставі акту № ОМС-ДН2195/639-НД вирішувалось без повідомлення суб`єкта підприємницької діяльності. Також позивач вважає, що акт № ОМС-ДН2195/639-НД складений безпідставно, оскільки він не перешкоджав діяльності інспекторів в розумінні абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме не створювалось перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись у ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України № 295 від 26.04.2017р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 рокуу задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,невірну оцінку доказів, просить скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнивши позов у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення інспекційного відвідування та про розгляд справи про накладення штрафу. Також зазначалося, що позивачем не створювалось перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування. В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник скаржника у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги. Перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що наказом начальника інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради № 211-ОД від 20.11.2018 року інспекторам Назаренко В.О. та Пимоненко Г.В . доручено з 29.11.2018 по 30.11.2018 рік провести інспекційне відвідування із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин за період з 01.12.2017 по 01.11.2018 року ФОП ОСОБА_1 (номер запису про проведення державної реєстрації 2 224 000 0000 092695) адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання наказу було складено направлення на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 № 8/7-126 від 29.11.2018 року. За результатами інспекційного відвідування інспекторами Назаренко В. О. та Пимоненко Г.В. складено акт №ОМС-ДН2195/639-НД про неможливість проведення інспекційного відвідування. Даним актом інспектори з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради затверджують факт ненадання доступу до виробничих службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця: інспекторами праці Назаренко В.О. та Пимоненко Г.В. 29.11.2018р. з 15:00 по 15:30 години здійснено спробу проведення інспекційного відвідування на ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 . Інспекторами праці було зафіксовано: двері були зачинені, що не дало можливості для проведення інспекційного відвідування, але робота здійснювалася, що підтверджувалось відкритими віконними жалюзями, включеним світлом у приміщеннях, роботою комп`ютерної техніки. Перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування зафіксовано засобами відеотехніки. Також, інспекторами праці Інспекції Назаренко В.О. та Пимоненко Г. В . 29.11.2018р. з 15:30 по 16:00 години здійснено спробу проведення інспекційного відвідування на ФОП ОСОБА_1 за місцем реєстрації юридичної адреси (юридична адреса): АДРЕСА_1 . Інспекторами праці було встановлено: двері були зачинені, що не дало можливості для проведення інспекційного відвідування, але в приміщенні було включено світло, було чути розмови людей. 29.11.2018 року відповідно до пп.2 п.11, 12, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 30.11.2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Оскільки позивачем не було надано витребувані документи, 12.12.2018 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради було складено повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу №8/6-135. 20.12.2018 року відповідачем було винесено спірну постанову, якою на позивача накладено штраф у сумі 372300,00грн. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені адміністративного позову дійшов висновку, що інспектори праці дійсно не змогли здійснити інспекційне відвідування ані за адресою здійснення господарської діяльності, ані за адресою реєстрації позивача, де перебували особи які були повідомлені про інспекційне відвідування, а тому накладення штрафу відповідачем здійснено правомірно. Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Згідно з п. п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого 11.02.2015 постановою Кабінету Міністрів України № 96, Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до п. п. 4, 5, 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого 26.04.2017 постановою Кабінету Міністрів України №295 (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів. Порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. Форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці. Інспекційне відвідування проводиться, зокрема, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю. Крім того, інспекційні відвідування проводяться за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки»); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Так, в матеріалах справи наявне направлення на проведення інспекційного відвідування від 29.11.2018 року №8/7-126, в якому зазначено адресат, якому воно направлялося - ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Колегія суддів зазначає, що докази того, що позивачем було отримано вказане направлення на проведення інспекційного відвідування в матеріалах справи відсутні. Також відсутні будь-які інші докази щодо повідомлення позивача про це інспекційне відвідування. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 не був обізнаний про проведення інспекційного відвідування, доказів протилежного в матеріалах справи відсутні. При цьому, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів щодо наявності в даному випадку підстав вважати, що повідомлення позивача про проведення вказаного інспекційного відвідування може завдати шкоди під час його проведення. Водночас, сам факт видання такого повідомлення відповідачем вже сам по собі свідчить про намір контролюючого органу повідоми суб`єкт господарювання про проведення інспекційного заходу та відсутність підстав вважати, що таке повідомлення зашкодить його повідомленню. Крім того, під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що підставою для призначення вказаного інспекційного відвідування став лист ДФС. При цьому, зі слів представника відповідача до ДФС звернулася фізична особа з повідомленням про порушення законодавства про працю, що і стало в подальшому і зумовило направлення органом ДФСдо відповідача відповідного листа для проведення інспекційного відвідування. Відповідно до п.п.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводятьсяза інформацієюДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника. Разом з тим, вказані доводи відповідача суперечать інформації, яка зазначена в направлені на проведення інспекційного відвідування від 29.11.2018 року №8/7-126. Так, в вказаному направлені підставою для проведення інспекційного відвідування зазначено п.п.3 п.5 Порядку №295. Згідно з п.п.3 п.5 Порядку №295інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Порядку №295 відсутня така підстава для проведення інспекційного відвідування як лист ДФС, який направлений за наслідками звернення до останнього фізичної особи. Також колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції вказаний лист ДФМ надано не було. З матеріалів справи слідує, що працівниками відповідача, зокрема, було здійснено вихід з метою проведення інспекційного заходу позивача за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Дерновая буд.

1. Водночас, представником позивача у судовому засіданні було зазначено, що позивач за вказаною адресою вже фактично не здійснює господарську діяльність, в той час, як останній проводить таку діяльність за адресою: м. Дніпро, пр-ктМануйлівський, буд. 73, м., що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення №55 від 03.09.2018 року, відповідно до якого позивач за вказаною адресоюорендує офісне приміщення. На питання суду щодо підстав для проведення інспекційного відвідування за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Дерновая буд. 1, представник відповідача зазначив, що цю адресу було вказано у листі ДФС, як адресу за якою фактично здійснюється господарська діяльність позивачем. Разом з тим, по-перше, відповідачем не було надано вищевказаний лист ДФС на підтвердження своїх доводів з цього приводу, а по-друге, не вжито жодних заходів для самостійного з`ясування відповідності дійсності фактичного здійснення позивачем господарської діяльності саме за цією адресою. При цьому, відповідачем не було здійснено вихід для проведення інспекційного відвідування саме за адресою: АДРЕСА_5 , де фактично здійснювалася господарська діяльність позивача станом на час проведення цього інспекційного відвідування. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про інспекційне відвідування та не надано доказів щодо наявності законних підстав для призначення такого відвідування, а також не здійснено належних заходів з метою встановлення дійсної адреси, за якою позивач здійснює господарську діяльність, а навпаки здійснено вихід працівників за адресою, за якою позивач фактично не здійснює таку господарську діяльність, у зв`язку з чим суб`єктом владних повноважень не доведено того факту, що позивачем здійснено перешкоди щодо проведення такого інспекційного відвідування, а тому, на думку колегії суддів, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню. За приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього. Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року - скасувати. Позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради № ОМС-ДН2195/639/НД/СПТД/ФС від 20 грудня 2018 року про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 9307 (дев`ять тисяч триста сім) грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко