Ухвала КАС ВС № 161/11018/16-а

УХВАЛА 09 квітня 2020 року Київ справа №161/11018/16-а адміністративне провадження №К/9901/7433/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 161/11018/16-а за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити відповідні дії, УСТАНОВИВ: У серпні 2016 року позивач звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просив визнання протиправними та зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2017 року позов задоволено частково. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 31 травня 2018 року, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги про визнання протиправним розпорядження та про зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за період із 01 січня 2016 року по 21 лютого 2016 року включно залишено без розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 08 січня 2020 року позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року. Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року в задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі №161/11018/16-а відмовлено. 12 березня 2020 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 161/11018/16-а. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, позивач у якості виключної обставини зазначив те, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", як основа перерахунку його пенсії. Так, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 встановлено неконституційність норми закону, застосованого судом при вирішенні справи. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. У відповідності до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин в даній справі, оскільки такі виникли до прийняття зазначеного рішення. Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може слугувати підставою для перегляду постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року за виключними обставинами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 березня 2020 року у справах №415/2084/16-а, №686/25462/16-а та від 30 березня 2020 року у справах №263/5514/16-а, №569/5531/16-а. Колегія суддів зазначає, що зміна правового регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 є підставою для звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із новою заявою про перерахунок пенсії. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Положенням п. 2 ч. 2 зазначеної статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року. Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись п. 5 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 161/11018/16-а за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити відповідні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.В. Желєзний Судді Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко