Ухвала КАС ВС № 415/2084/16-а

УХВАЛА 26 березня 2020 року Київ справа №415/2084/16-а адміністративне провадження №К/9901/8112/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №415/2084/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ : З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в якому просила: визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-296 вих.16 від 15.04.2016, з грудня 2015 року; скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області № 75/Л-7 від 28.04.2016 щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити, починаючи з грудня 2015 року перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області № 18-296 вих.16 від 15.04.2016, без обмеження її максимального розміру; зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з грудня 2015 року. Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 07.07.2016 позов задоволено. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 11.10.2016 скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив. Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016. Зазначена заява вмотивована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність вказаної норми, на думку заявника, є підставою для перегляду у зв`язку з виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016. 23.03.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №415/2084/16-а. Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правові підстави для задоволення заяви позивача, про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 відсутні, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови, про перегляд якої просив заявник. Суд апеляційної інстанції зазначив, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправним рішення відповідача, яке було прийняте до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин в даній справі, оскільки такі виникли до прийняття зазначеного рішення, а також, тому що в ньому відсутні положення, які б поширювали дію вказаного рішення Конституційного Суду України на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. Враховуючи, що вказані обставини не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №415/2084/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук Л.В. Тацій А.Ю. Бучик, Судді Верховного Суду