Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/6646/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/6646/19 Номер провадження 22-ц/814/1051/20Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Панченка О.О. суддів Триголова В.М., Пікуля В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2020 року, ухваленого у складі головуючого судді Миронець О.К., повний текст судового рішення виготовлено - 27 січня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Київська районна в м. Полтава рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, про визнання права власності в порядку спадкування, - В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила, в порядку спадкування, визнати право власності на незавершений будівництвом, самочинно перепланований об`єкт, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 297,5 кв.м. Позов мотивовано тим, що вона є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 . Зазначала, що спадкоємцями першої черги, що прийняли спадщину, є вона, дружина померлого - ОСОБА_2 , та його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що постановою державного нотаріуса Четвертої полтавської нотаріальної контори Ткаченко Н.В. від 10 травня 2019 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку вказаних нежитлових приміщень. Відмова державного нотаріуса мотивована тим, що вказані нежитлові приміщення переобладнані та мають незареєстровані самочинні перепланування, добудови та перепрофілювання, які не зареєстровані в установленому законом порядку. Документи, які засвідчують їх прийняття в експлуатацію, відсутні. Вважає, що вона правомірно набула право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька, оскільки, як єдиний спадкоємець за законом, у встановлені законом строки прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Рішення мотивовано тим, що за життя ОСОБА_4 не набув права власності на самочинно збудоване майно, тому підстав для визнання за позивачем права власності на спірне приміщення в цілому, як об`єкта нерухомого майна, не має. Позиції осіб, які беруть участь у справі Короткий зміст вимог апеляційної скарги З вказаним рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що спадкодавець, як власник нерухомого майна, мав належний дозвіл для здійснення в ньому переобладнань, також в його користуванні, на умовах оренди, знаходилася земельна ділянка, яка була відведена для розміщення складських та адміністративних приміщень, на якій знаходиться спірне майно. Вказані обставини, на підставі вимог ст. 331 ЦК України, як вважає апелянт, дають підстави для визнання за нею в судовому порядку, права власності на приміщення в цілому, як об`єкт нерухомого майна, а не лише на будівельні матеріали. Правом на подачу відзиву сторони не скористалися. В судове засідання сторони не з`явилися подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Четвертою полтавською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа. У встановленому законом порядку, спадщину після смерті ОСОБА_4 , прийняли спадкоємці першої черги: ОСОБА_2 - дружина померлого, ОСОБА_1 - дочка померлого, ОСОБА_3 - мати померлого та ОСОБА_5 його батько, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Свідоцтвом виданим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Лазоренком О.В. від 07 травня 1997 року, посвідчено, що приватному підприємцю ОСОБА_4 належить право власності на котельню, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 274,6 м.кв. Згідно вказаного свідоцтва, приміщення котельні складається в цілому із: 1- котельні площею 130 кв.м., 2- складського приміщення площею 77 кв.м., 3 - складського приміщення площею 27.6 кв.м, 4 - гараж площею 40 кв.м, загальною площею 274.6 кв.м. До позовної заяви додано технічний паспорт виготовлений станом на 21 жовтня 2019 року на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який складається з підвалу загальною площею 25,4 кв.м та двох поверхів, по 1 поверху 208,3 кв.м, по 2 поверху 63,2 кв.м, загальною площею 296,9 кв.м. (загальна площа будинку 312,1 кв.м) та мають незареєстровані самочинні перепланування, добудови та перепрофілювання. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, інші споруди то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. Право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земелькою ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва. Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає при умовах завершення його будівництва, введення його в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього. До завершення законного будівництва особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі створення цієї нерухомості. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їх спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 ППВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування». Частиною 1 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Кожна із ознак (умов), передбачених у вищевказаній нормі є самостійними, тому достатньо наявності хоча б однієї з них для визнання будівництва самочинним. За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна. Як зазначено у ч. 2 ст. 373 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. З матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 1998 року розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради ПП ОСОБА_4 дозволено провести переобладнання котельні під складські приміщення та адміністративні приміщення по АДРЕСА_1 . Термін дії розпорядження визначено в один рік. ( т. 1 а.с. 17) Із даних технічного паспорту на спірний об`єкт, виготовлений станом на 21 жовтня 2019 року, не вбачається в який період в спірному приміщенні проведено вказані роботи. Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 28.10.1998 № 237 про закріплення земельних ділянок, вирішено закріпити земельні ділянки без зміни цільового призначення, в тимчасове користування на умовах оренди строком на 3 роки за ПП ОСОБА_4 , складські та адміністративні приміщення по АДРЕСА_1 0,22 га. Зобов`язано в двомісячний термін укласти з міськвиконкомом через міське управління земельних ресурсів договори на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та замовити виготовлення державних актів на право користування землею. Термін дії рішення відповідає терміну користування земельними ділянками. Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке є самочинним, ОСОБА_1 , не надала належних документів та інших будь-яких доказів на підтвердження обставин, за наявності яких можливе задоволення таких вимог, зокрема: договору оренди земельної ділянки на якій знаходиться спірне майно, ступінь готовності самочинного будівництва; чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб; в якому році було здійснено переобладнання; відповідність будівлі архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам; наявність акта приймання (прийомки) в експлуатацію або сертифікату відповідності. Доводи позивача, що вона є єдиним спадкоємцем спірного майна є неспроможними, оскільки у встановленому законом порядку, спадщину після смерті ОСОБА_4 , окрім позивачки прийняли: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Окрім того, відповідачами у даній справі ОСОБА_1 визначила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спадкоємців ОСОБА_4 , проте останні, ніяким чином не порушили цивільних прав позивача у даній справі. Слід зазначити, що у справах про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво належним відповідачем має бути відповідна місцева рада, до компетенції якої належить вирішення питання щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад. Таким чином суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права та дійшов правильного висновку стосовно того, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 квітня 2020 року. Головуючий О.О. Панченко Судді В.П. Пікуль В.М. Триголов