Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4572/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4572/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Горобцова Я.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Київській області здійснити заходи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, якою затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення визначеного частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідної посади, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, станом на 1 квітня 2018 року, починаючи з 01 лютого 2019 року з урахуванням виплаченого. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 5 березня 2019 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; врешті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що в квітні 2018 року йому здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», проте без урахування всіх складових грошового забезпечення. Крім того, його пенсія з 1 січня 2018 року виплачується в неповному обсязі - лише 50 відсотків суми підвищення до пенсії попереднього розміру, а проведений перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103 та виплата пенсії не в повному розмірі, суперечать нормам чинного законодавства та порушують його конституційні права. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року повернуто апелянту. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років, позивачу пенсія призначена (обчислена) з таких сум грошового забезпечення як посадовий оклад (9 771,30), оклад за військове звання (1 480,00), процентна надбавка за вислугу років 50% (5 625,65). Позивачу здійснено перерахунок його пенсії відповідно до постанови КМУ 103 від 21.02.2018, підвищення складає 863,41 грн. Виплата перерахованих пенсій передбачалася здійснюватися поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року у наступних розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50% (863,41х50%) = 431,71 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 % (863,41 х75%) = 647, 56 грн., з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 (863,41 х 100%). Розмір пенсії позивача з 01.01.2019 складав 12 029,02 грн. У липні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, у якій просив витребувати від уповноваженого Служби безпеки України довідку про розмір грошового забезпечення посади, з якої його було звільнено зі служби, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ станом на 1 липня 2019 року та провести перерахунок його пенсії, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ в повному обсязі. За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 02.08.2019 № 365/С-01 повідомив позивача, що ним здійснено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу, виплата якої проводиться поетапно. При цьому, у вказаному листі відповідачем також зазначено, що органи Пенсійного фонду України виконують функції з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону, а функція з визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій виходить за межі їх компетенції, роз`яснення питань щодо порядку і умов встановлення грошового забезпечення відноситься до компетенції уповноваженого структурного підрозділу. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом порушених прав з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час виникнення спірних правовідносин відповідач не допустив протиправних дій, оскільки на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області останній здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років, аправа самостійно визначати розміри грошового забезпечення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не має. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 5 березня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом № 2262- XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності». Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ). Стаття 51 зазначеного Закону (в редакції на момент перерахунку пенсії) визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до частини третьої - четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент перерахунку пенсії) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції від 24.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовались такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 зазначив , що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України. При цьому, частиною 1 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. У разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів. Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 20 березня 2018 року у справі №636/662/17, від 03 липня 2018 року у справі № 709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 553/3053/16-а зазначав, що головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка. Вказані висновки Верховного Суду спростовують доводи апелянта про необхідність витребування довідки самостійно органами пенсійного фонду. В даному випадку у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем відповідної довідки з зазначенням видів грошового забезпечення, визначених ч. 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, та подачі її до Пенсійного органу. Крім того, апелянтом не було надано суду доказів оскарження дій Служби безпеки України щодо складання та направлення відповідачу на підставі вимог Порядку № 45 довідки з визначеними у ній видами грошового забезпечення, для перерахунку пенсії позивача, у вигляді посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, зобов`язання надати довідку з урахуванням інших видів грошового забезпечення, як не було заявлено таких вимог і в межах розгляду даної справи. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити заходи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення визначеного частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідної посади, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, станом на 1 квітня 2018 року, починаючи з 01 лютого 2019 року, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означало б спонуканням до виходу за межі своїх повноважень. Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача з 01 лютого 2019 року провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 квітня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 2 Постанови КМУ №103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Колегія суддів зазначає, що ст. 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України). Своєю чергою, за правилами частини першої статті 117 Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. За змістом статей 49, 52 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України від 17.03.2011 №3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон №3166-VI). Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі - Положення №280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення №28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 12.12.2019 року в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до частини 2 статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року набрало законної сили 05.03.2019 року. Водночас, за змістом частини 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, встановлене пунктом 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню. Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 постанови №103 були чинними до 05.03.2019 року, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05.03.2019. Аналогічна правова позиція була викладена у зразковій справі Верховним Судом у рішенні №160/3586/19 від 06 серпня 2019 року, постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 2040/6740/18. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді А.Б. Парінов О.О. Беспалов