Постанова 4855 № 320/5268/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5268/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Шурка О.І., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XІІ від 28.02.1991 у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно статті 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 в pозмipi 15 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок і виплату щомісячної доплати до пенсії за проживання на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно статті 39 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 року за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно статті 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно. Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідачем у нарахуванні та виплаті позивачу, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії в розмірі, встановленому статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки у вказаний період законодавством не обмежувалось пряме застосування зазначених норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в pозмipі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому та території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу. Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та прийняти нову постанову в цій частині, якою зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині позовних вимог. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 до розгляду у письмовому провадженні на 16.12.2020. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області повернуто. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . У іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції не переглядається. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), отримує підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на територіях радіоактивного забруднення та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. ст. 39 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 03.12.2019 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області (Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) із заявою, в якій просила здійснити перерахунок і виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. ст. 39 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. (а.с. 12) Головне управління Пенсійного фонду України Київської області (Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) листом від 19.03.2020 № 1294-1946/Р-02/8-1000/20, повідомило позивача про те, що 19.06.2011 набув чинності Закону України від 14.06.2011 № 3491-VІ «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що в 2011 році норми і положення статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Аналогічні положення містяться у законах України про Державний бюджет України в наступних роках. (а.с. 13) У вказаному листі також вказано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011, та від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 01.01.2012. Виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний з внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі й ті, розмір яких було встановлено відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період дії постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 та від 23.11.2011 № 1210 здійснюється у розмірах, визначених цими нормативними актами. Крім того, в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні будь-які рішення суду, які зобов`язують управління здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, у зв`язку з чим, в управління відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у відповідності до статей 39, 51 Закону № 796, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного: - в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року, нарахування та виплата особі додаткової пенсії та доплати за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення має здійснюватись у розмірах, які визначені статтями 39 та 51 Закону № 796, а не Порядком № 1210; - відповідачем під час розгляду справи не було надано суду доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу у розмірах, визначених Законом № 796 доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 39 Закону № 796 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статі 51 Закону № 796 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. Доводи апеляційної скарги позивача: - в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідач повинен нарахувати та виплатити пенсійні доплати з врахуванням індексу інфляції за весь період, проте, суд першої інстанції, в порушення норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке. Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв`язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось. Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії. Так, у позовній заяві позивач просила зобов`язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно статті 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно. Разом з цим, також слід врахувати, що будь-якого обґрунтування щодо необхідності врахування індексу інфляції під час проведення перерахунку та виплати пенсії позивачем не наведено. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. З даного приводу колегія суддів зазначає, що перерахунок та виплата пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 здійснюватиметься позивачу на підставі рішення суду у разі набрання ним законної сили, тобто, на час ухвалення рішення у справі судом першої інстанції чи прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції, нарахування та виплата пенсії позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 ще не відбулися, а отже, і питання щодо врахування індексу інфляції за цей період ще не вирішувалось пенсійним органом. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Колегія суддів зауважує, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що права позивача в частині здійснення перерахунку пенсії саме з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно, не порушені, адже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 не проведено, а суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які ще не відбулися. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з приводу та з вимогою застосування індексу інфляції, а відтак, у даному випадку відсутні підстави для висновку про те, що відповідач допустив відносно позивача противоправну бездіяльність та протиправно відмовив у задоволенні її прохання про застосування індексу інфляції. За таких обставин, вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням встановленого індексу інфляції є безпідставними, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині - законним та обґрунтованим. Тож, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком обгрунтовано було відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині та відхилено доводи позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято в оскаржуваній частині законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р.- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко О.І. Шурко