Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/3461/19
від 27.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3461/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач:Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 25.06.2019 №119/1-В1 Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області з 25.04.2019 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, особи, які проходили службу в формуваннях Цивільної оборони, відносяться до військовослужбовців та мають право на призначення та перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що чинним законодавством України не передбачено надання статусу військовослужбовця особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія №1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 11.11.2000 Київською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього НОМЕР_4. Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 16.04.2007, позивач має статус інваліда війни ІІ групи. Крім того, позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Пенсійним фондом України 19.03.2019. 20.06.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019, просила провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 25.06.2019 №119/1-В1 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з того, що остання не відноситься до категорії осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. В листі також зазначено, що розмір пенсії позивача визначається згідно з Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 №1210 та Законом №796. Вважаючи відмову у здійсненні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскільки позивач брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування служби оповіщення і зв`язку ЦО в 30-км зоні відчуження Чорнобильської АЕС, працюючи бухгалтером Іванківського районного вузла зв`язку, встановлений факт не свідчить про виникнення у зв`язку з цим у позивача статусу військовослужбовця. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 6 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу. Частиною 7 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28 лютого 1991 року встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Відповідно до примітки до ст. 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба. Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-V «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Отже, ч. 3 ст.59 Закону № 796-XII у редакції, яка застосовувалась до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017 та згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Таким чином, Законом 2148-VІІІ розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма ст. 59 Закону № 796-ХІІ. Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Кабінетом Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 15.11.2017 (після внесення змін Законом № 2148-VІІІ, зокрема до ст.59 Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку № 1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року». Отже, наведеним підтверджується, що п. 91 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія ч. 3 ст. 59 вказаного Закону. Водночас, як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується доводами апеляційної скарги, з наявної в матеріалах справи трудової книжки вбачається, що позивач у період з 26.11.1975 по 31.05.2001 працювала бухгалтером Іванківського районного вузла зв`язку (з 30.12.1994 - Іванківський районний вузол електрозв`язку «Іванківрайтелеком», з 09.04.1999 - Цех електрозв`язку №11 (смт. Іванків) Центру електрозв`язку №8 Київської обласної дирекції Укртелекому (м. Вишгород) Відповідно до наказу Іванківського районного вузлу зв`язку №21 від 08.05.1986 позивача було відряджено в м. Чорнобиль РВЗ для прийому матеріальних цінностей відділень зв`язку, що підтверджується також копією Списку особового складу формувань ЦО Іванківського РВЗ, який брав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС , виданого ВАТ «Укртелеком» Київська обласна філія Центр електрозв`язку №8 Цех електрозв`язку №11. Відповідно до довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 10.04.2007 №01-08/336, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 08 травня 1986 року виконувала поставлені завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС у складі невоєнізованого формування служби оповіщення і зв`язку ЦО в 30-км зоні відчуження Чорнобильської АЕС. З наведеного вбачається, що позивач 08 травня 1986 року брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, працюючи бухгалтером Іванківського районного вузла зв`язку (у період з 26.11.1975 по 31.05.2001), а тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, не може бути віднесена до категорії військовослужбовців. Посилання позивача на висновки Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/20И (402/19, 1737/19) є безпідставними, оскільки положення ч.3 ст.59 Зaкoну №796 в частині «дійсної строкової» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення 25 квітня 2019 року, водночас, для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких розповсюджується норма ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у чинній редакції. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 25.06.2019 №119/1-В1 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області з 25.04.2019 провести такий перерахунок перерахунок пенсії позивачу. На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Кузьменко В.В.