Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/384/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/384/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про: - визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 21.04.2017 № 1994; - визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування за фактом реєстрації в ЄРДР відомостей про можливе скоєння працівниками патрульної поліції кримінального правопорушення, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції Є.О. Жуковим від 19.06.2017; - визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 13.06.2017 №976; - стягнення моральної шкоди з Департаменту патрульної поліції в сумі 65 162 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позовну заяву повернено позивачу. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 адміністративний позов залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків. Підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що оскаржувані накази та висновок датовані 21.04.2017, 19.06.2017 та 13.06.2017, а тому місячний строк на їх оскарження визначений ч. 5 ст. 122 КАС України на момент звернення до суду добіг кінця. Позивач звернувся з позовною заявою до суду 29.01.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. На виконання вимог ухвали суду першої інстанції позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що відповідач приховував накладання на нього дисциплінарного стягнення та не видаючи відповідного наказу, унеможливлював оскарження відповідного дисциплінарного стягнення. Також позивач звернув увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі № 823/1430/17 фактично встановлено, що наказ ДПП від 10.08.2017 №1258 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" був не тільки протиправним, але й підстави, які сприяли його виданню є протиправні. У зв`язку з чим, наказ № 1994 від 21.04.2017 підлягає оскарженню незалежно від пропуску строку. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. З наведених норм процесуального закону вбачається, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі № 823/1430/17, як підставу для поновлення строків звернення до суду, суд визнає необґрунтованим, оскільки існування спору щодо поновлення позивача на роботі жодним чином не перешкоджало звернутись до суду про скасування раніше застосованих дисциплінарних стягнень. Водночас, 19.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою у справі № 580/1942/19 до начальника управління патрульної поліції в Черкаській області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Кокоби О.М., в якій просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення в характеристиці з місця проходження служби від 14.05.2019 інформації про дисциплінарні стягнення наступного змісту - "мав чотири дисциплінарні стягнення: усне зауваження, оголошене наказом ДПП від 18.04.2017 №670; сувора догана, оголошена наказом ДПП від 13.06.2017 №976; попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом ДПП від 10.07.2017 №1116; звільнення зі служби в Національній поліції наказом ДПП від 10.09.2017 №1258"; - зобов`язати відповідача виключити із характеристики з місця проходження служби від 14.05.2019 - інформацію про дисциплінарні стягнення наступного змісту - "мав чотири дисциплінарні стягнення: усне зауваження, оголошене наказом ДПП від 18.04.2017 №670; сувора догана, оголошена наказом ДПП від 13.06.2017 №976; попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом ДПП від 10.07.2017 №1116; звільнення зі служби в Національній поліції наказом ДПП від 10.09.2017 №1258". Отже, станом на 19.06.2019 позивач знав про усі застосовані щодо нього дисциплінарні стягнення, в тому числі про існування наказу від 13.06.2017 №976. Крім того, позивач знав про існування наказу Департаменту патрульної поліції від 21.04.2017 № 1994, яким призначено службове розслідування, оскільки як вбачається з висновку за результатами проведення такого розслідування від 19.06.2017 ОСОБА_1 опитувався та надавав пояснення з цього приводу. За таких обставин, доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, а строк пропущений позивачем без поважних причин. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя В.В.Файдюк суддя Є.В.Чаку