Постанова 4851 № 644/8828/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2020 р.Справа № 644/8828/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зяброва О.Г., пр. Орджонікідзе, 7, м. Харків, Харківська, 61007, повний текст складено 18.02.20 року по справі № 644/8828/19 за позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 702886 від 18.10.2019р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 15.11.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків. 04.12.2019 позивачем подано до суду заяву та уточнений адміністративний позов, а також клопотання про витребування доказів, а саме оригінал оскаржуваної постанови. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 05.12.2019 провадження за вищезазначеним позовом відкрито, призначено підготовче судове засідання на 24.12.2019 та задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 18.02.2020 вказану позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у підготовче судове засідання, на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Позивачем на зазначену ухвалу суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, проте, у призначені судові засідання не з`явився, про причини неявки, у тому числі про поважність останніх, суду не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Системний аналіз вищезазначених норм процесуального закону дає підстави для таких висновків. Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18). З матеріалів справи вбачається, що в підготовче судове засідання по справі, яке призначалось на 24.12.2019, сторони не з`явились. Однак, суд дійшов помилкового висновку, про те, що про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином та своєчасно. Так, позивач отримав копію ухвали від 05.12.2019 про відкриття провадження та призначення справи на 24.12.2019, лише 26.12.2019, що підтверджуєтеся зворотнім поштовим повідомленням (а.с. 40). Докази повідомлення позивача належним чином та своєчасно про наступне судове засідання, призначене на 28.01.2020, матеріали справи також не містять, оскільки позивач отримав повістку лише 31.01.2020, що підтверджуєтеся зворотнім поштовим повідомленням (а.с.43). Також, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача належним чином та своєчасно про наступне судове засідання, призначене на 18.02.2020, оскільки позивач отримав повістку лише 24.02.2020, що підтверджуєтеся зворотнім поштовим повідомленням (а.с.49). За таких обставин, враховуючи положення КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вирішуючи питання про те, чи була повторна неявка позивача у судове засідання, суд першої інстанції дійшов хибного висновку. Адже, в силу ч. 5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача та не містить думки відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача. Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що суд першої інстанції при залишенні даного позову без розгляду не дотримався вимог ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України та з порушенням норм процесуального права постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Так, згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 240, 243, 250, 310, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.02.2020 року по справі № 644/8828/19 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова В.В. Старостін