Постанова 4852 № 160/12793/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12793/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) у справі № 160/12793/19 за заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправними та скасування приписів, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову від 14.03.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Олегівною у виконавчому провадженні №58522253 при примусовому виконанні виконавчого напису №2519, виданого 31.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. визнати протиправною та скасувати постанову від 04.03.2019 про відкриття виконавчого провадження, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Олегівною у виконавчому провадженні №58522253 при примусовому виконанні виконавчого напису №2519, виданого 31.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавець звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника. Місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Вольф Т.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №58522253 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Одночасно з позовом заявою ОСОБА_1 подала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій просила зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 58522253 на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., за № 2519 від 31.01.2019 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 20455,30 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що заявником не обґрунтовано належним чином подану заяву, не наведено істотних обставин та не надано жодних доказів, які свідчать про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 19.12.2019, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного. Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову. Виходячи з наведених норм, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. При цьому заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу. Суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом. Спір в межах даної справ виник з приводу правомірності дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій (звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) з примусового виконання виконавчого напису від 31.01.2019 №2519, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 20455,30 грн. З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що доводи позивача в обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №58522253, оскільки не свідчать про наявність умов, передбачених в ч.2 ст.150 КАС України. Суд першої інстанції вірно зазначив, що факт протиправності, зокрема, оскаржуваної постанови від 14.03.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та оскаржуваної постанови від 04.03.2019 про відкриття виконавчого провадження, які є предметом оскарження даної адміністративної справи, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі. В даному випадку позивачем не наведено, з матеріалів справи не вбачається доказів, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у визначений позивачем спосіб і невжиття певних заходів може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду. Судом також не встановлено і позивачем, як того вимагає ч.1 ст.77 КАС України, не доведено, обставин наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних постанов та порушення прав, свобод або інтересів позивача цими постановами без розгляду справи по суті. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову є правомірним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 160/12793/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у випадках та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко