Постанова 4818 № 953/21833/20
від 13.04.2021 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 13 квітня 2021 року м. Харків справа №953/21833/20 провадження №22-ц/818/2830/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П. за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Янцовської Т.М. - в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем від 28.09.2020 року № 54306, яким звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням № 63631484. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про забезпечення позову у заявлений спосіб. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що виконавчий напис нотаріуса, який є виконавчим документом, оскаржується в судовому порядку, і зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа є передбаченим видом забезпечення позову. Крім того матеріали справи містять копію постанови про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса. Позивач вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтована, тому наявні підстави для її задоволення. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову; крім того заявлені позивачем заходи забезпечення позову є неспівмірними із позовними вимогами. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №54306. На виконання оспорюваного виконавчого напису, постановою приватного виконавця від 18.11.2020 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виник спір щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, внаслідок виконання якого існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому встановлено, що 18 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. відкрито виконавче провадження №63631484 на виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса. Разом з тим можливе стягнення грошових коштів у розмірі 32 068,14 грн. з ОСОБА_1 призведе до порушення законних прав та інтересів позивача, унеможливить виконання рішення суду у разі визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. При цьому нормами ЦПК України передбачено саме такий вид забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, в разі оскарження такого документу боржником у судовому порядку. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково прийшов до висновку про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Колегія суддів вважає, що наявні підстави для забезпечення позову у справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий вид забезпечення позову передбачений п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України та є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. У зв`язку з цим ухвала судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року підлягає скасуванню, а заява позивача про забезпечення позову у заявлений ним спосіб підлягає задоволенню. Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 54306 від 28.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, до набрання законної сили рішенням суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук Повне судове рішення виготовлено 14 квітня 2021 року.