Постанова 4811 № 447/3172/23

Справа № 447/3172/23 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І. Провадження № 22-ц/811/3059/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Cуддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., Cекретар Іванова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові без участі учасників цивільну справу №447/3172/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Брегей Ірини Степанівни на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", третьої особи без самостійних вимог: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевича Романа Івановича,- про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в с т а н о в и в : 04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ "Українські фінансові операції", з участю третіх осіб без самостійних вимог - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевича Р.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. 12 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Брегей І.С. подав заяву про забезпечення позову в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження №65881213, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Р.І. на підставі виконавчого напису №28325 від 05 травня 2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські фінансові операції" грошових коштів в сумі 20528,74 грн. до вирішення вищевказаної цивільної справи. Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви представника позивача адвоката Брегей І.С. в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Брегей І.С. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Судом не враховано, що на підставі оскаржуваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження №65881213 від 23 лютого 2021 року. Також приватним виконавцем 24 серпня 2023 року винесену постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача, на підставі якої щомісячно здійснюється відрахування із заробітної плати позивача. Стверджує, що саме по собі оскарження боржником виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому законом передбачена можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову. Зазначає, що якщо до закінчення розгляду справи приватним виконавцем будуть примусово вилучені кошти позивача або звернуто стягнення на майно позивача, то останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного й того судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача за захистом яких він звернувся до суду. Просить скасувати ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. За змістом ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову. Суд дійшов висновку, що позивачем жодним чином не обгрунтовано необхідність забезпечення позову, не подано жодних доказів на підтвердження заяви, не вказані та не долучені докази, які підтверджують, що права позивача можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, що може призвести до ускладнення виконання рішення суду, не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, зокрема, щодо не повернення грошових коштів. З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав. За приписами ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його застосування. Крім того, при забезпеченні позову мають бути враховані та взяті до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. При цьому зупинення стягнення на підставі виконавчого документа згідно з п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України є спеціальним заходом забезпечення позову у разі подання позову про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ. За змістом п.3 ч.1ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса належить до виконавчих документів. Відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. За умови задоволення позову, при фактичному виконанні виконавчого напису, позивач змушений буде вживати заходів для повернення безпідставно стягнутих з нього грошових коштів, а зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису до набрання законної сили рішенням по суті спору, забезпечить реальну можливість уникнути такої загрози інтересам позивача. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, у разі їх застосування права відповідача порушені не будуть. Застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.04.2020 у справа № 203/1491/19. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та завчасно результат розгляду справи по суті позову. Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 долучила фотокопію постанови ВП №65881213 про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2021 року та інформацію про виконавче провадження ВП №65881213 станом на 9 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що виконавчий документ передано на виконання до підприємства в якому ОСОБА_1 є працевлаштованим. Враховуючи те, що приватним виконавцем Онишкевичем Р.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому напису нотаріуса № 28325 від 05 травня 2021 року, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. З огляду на вище зазначене, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та існує невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, оскільки виконавчий напис, на визнання якого таким, що не підлягає виконанню наполягає позивач, вже виконується. Фактичне виконання виконавчого напису, у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, змусить позивача вживати заходів для стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у зв"язку з чим, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року слід скасувати та постановити нову, якою задоволити заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Брегей І.С. про забезпечення позову Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Брегей Ірини Степанівни задовольнити. Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Брегей Ірини Степанівни про забезпечення позову задоволити. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №65881213, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Р.І. на підставі виконавчого напису №28325 від 05 травня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські фінансові операції" грошових коштів в сумі 20 528,74 грн. до вирішення спору в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", третьої особи без самостійних вимог: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевича Р.І.,-про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк