Постанова 4801 № 127/19779/19

Справа № 127/19779/19 Провадження № 33/801/221/2020 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Чернюк І. В. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., за участі секретаря судового засідання Богацької О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року провадження у справі № 127/19779/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності. У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 234471, 22 квітня 2019 року о 17:45 год. в м. Вінниці по вулиці Хмельницьке шосе, 62, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN «Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлену швидкість руху у населених пунктах в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки CHEVROLET «Tacuma», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. В результаті вказаної пригоди транспорті засоби отримали механічні пошкодження. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року скасувати, провадження у справі закрити. В апеляційній скарзі зазначено, що в порушення вимог статті 254 КУпАП, протокол оформлений після спливу 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а тому вказаний протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Крім цього, зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, чим порушив його права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема право на відповідну правову допомогу, заявляти клопотання, подавати докази. Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, які просять задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та закрити провадження у справі, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Положеннями ст. 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто не був присутній під час розгляду справи та ухвалення оскаржуваного рішення, а з оскаржуваною постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року ознайомився лише 30 січня 2020 року. 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року. Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року повернуто особі, яка її подала, з огляду на те, що апеляційна скарга не підписана скаржником. 04 березня 2020 року ОСОБА_1 вдруге звернувся із апеляційною скаргою на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року. Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 22 квітня 2019 року о 17:45 год. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 62, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN «Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлену швидкість руху у населених пунктах в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки CHEVROLET «Tacuma», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. В результаті вказаної пригоди транспорті засоби отримали механічні пошкодження. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Згідно із п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245 КУпАП були встановлені фактичні обставини та зібрані по справі відповідні докази. Разом з тим, строки накладення адміністративного стягнення врегульовано статтею 38 КУпАП, за змістом положень частин 2, 5 даної статті якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення; у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Встановлено, що адміністративне правопорушення було вчинено 22 квітня 2019 року о 17:45 год та станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, визначений ч. 5 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився. Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року та науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, відповідно до якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Оскільки з дня вчинення даного адміністративного правопорушення минули строки накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про закриття справи, однак в мотивувальній частині постанови було безпідставно зазначено про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, то переконливих доводів, які були б підставами для скасування постанови та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що закриття справи не є правовою перешкодою для зацікавлених сторін у вирішенні питання про відшкодування шкоди, зокрема вони не позбавлені можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства. Закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення по пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП не є реабілітуючою обставиною. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та зміни постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року, виключивши із мотивувальної частини постанови вказівку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Керуючись ст.ст.245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови суду вказівку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.В. Оніщук