Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/10851/20

Справа № 127/10851/20 Провадження № 33/801/604/2020 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю. П. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 200580, 14.05.2020 о 08 год. 30 хв. по вул. Хмельницьке шосе, 2, в м. Вінниця, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ LANOS», р/н НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості, дорожньої обстановки та не дотримався дистанції, у результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом марки «NISSAN ALMERA» р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків. Водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року в частині накладення адміністративного стягнення, замінивши накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік на штраф в межах санкції статті 124 КУпАП. В апеляційній скарзі зазначено, що при вирішенні питання про вид стягнення, яке слід застосувати, суддя місцевого суду не в повному об`ємі врахував положення статті 33 КУпАП, особливо наявність пом`якшуючих відповідальність обставин. Крім цього, скаржник зазначає, що застосоване судом стягнення позбавить його єдиного джерела заробітку та можливості утримувати сім`ю. Також, в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського Вінницької області від 02 червня 2020 року. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. На підтвердження обставин щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 зазначає, що 12 червня 2020 року він подав апеляційну скаргу з дотриманням встановленого частиною другою статті 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду, Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року повернуто без розгляду, з тих підстав, що апеляційна скарга, подана від імені ОСОБА_1 , не підписана особою, яка її подала. 02 липня 2020 року, після отримання зазначеної постанови суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу. Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2020 року апеляційну скаргу на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року повторно повернуто. Підставою повернення стало те, що апеляційна скарга подана 02 липня 2020 року, тобто з пропуском визначеного частиною другою статті 294 КУпАП строку. Клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заявляє, а також письмового клопотання до апеляційної скарги не додає. Вказані обставини підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року. Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є те, що вину обвинуваченого має бути доведено поза межами розумного сумніву. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема вина підтверджується відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 200580 від 14 травня 2020 року, схемою місця ДТП та іншими документами, долученими до протоколу та які відповідають фактичним обставинам справи. Частиною 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Вказані обставини ОСОБА_1 не оспорює та не заперечує своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому в цій частині постанова суду першої інстанції не переглядається. Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до вимог статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Частиною 2 статті 34 КУпАП передбачено, що Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. При визначенні виду і розміру стягнення, суд першої інстанції не врахував у повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини і те, що заробіток ОСОБА_1 пов`язаний саме з використанням транспортних засобів, оскільки він працює водієм таксі «УБЕР» та керування автомобілем є основним джерелом його доходу, при цьому на утриманні ОСОБА_1 знаходиться двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також дружина ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження та про шлюб. На підставі наведеного, суд апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції призначено ОСОБА_1 занадто суворе покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначення покарання із пом`якшенням покарання, застосувавши адміністративне стягнення, передбачене статтею 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Застосування саме такого стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових правопорушень. В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року необхідно залишити без змін. Керуючись ст.ст.245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, в частині призначення покарання змінити. Пом`якшити призначене покарання, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.В. Оніщук