Постанова 4856 № 120/2715/19-а
від 03.04.2020 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2715/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 03 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року (повний текст якого виготовлено 21 грудня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" звернулось до суду з позовом до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо визнання позивача таким, що здійснило розрахунок суми невикористаної споживачами природного газу м. Ладижин Тростянецького району суми субсидії за опалювальний сезон 2015-2016 років з порушенням законодавства. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на приписи чинних на той момент нормативно-правових актів, які товариством під час проведення перерахунку сум невикористаних субсидій за опалювальний сезон 2015-2016 роки були дотриманні в повному обсязі. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" таким, що здійснило розрахунок суми невикористаної споживачами природного газу м. Ладижин Тростянецького району суми субсидії за опалювальний сезон 2015-2016 років з порушенням законодавства. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач наполягає на факті протиправного покриття Товариством власних витрат громадян за рахунок коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевому бюджету для відшкодування витрат на оплату газопостачання, які, як невикористані, відповідно до вимог Порядку №534, підлягали поверненню до бюджету. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив правомірність доводів відповідача та зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №300, якою було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534, та на яку посилається відповідач у власних доводах, набрала чинності 01.05.2017 року, тобто через вісім місяців після проведення позивачем відповідного перерахунку сум невикористаних субсидій, що у своїй сукупності позбавляє надавача комунальних послуг обов`язку та можливості повторно провести перерахунок сум невикористаних субсидій за опалювальний сезон 2015-2016 по новій формулі. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Вінницягаз Збут" є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність з постачання природного газу населенню, бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам Вінницької області, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Працівниками Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області було проведено зустрічну звірку в Тульчинському відділі реалізації Тростянецької дільниці за період з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року ТОВ "Вінницягаз Збут", з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операції, розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради. Відповідно до довідки від 18.02.2019 року №04-30/17-з під час проведення зустрічної звірки було встановлено, що за рахунок невикористаної частини субсидії призначеної 92 особам для відшкодування витрат на оплату послуг з газопостачання для індивідуального опалення в період з грудня 2015 року по квітень 2016 року та з січня по квітень 2016 року зменшеної на загальну вартість фактично використаного даними особами природного газу за весь опалювальний сезон, а саме з жовтня 2015 року по квітень 2016 року та вартість 100 куб. метрів природного газу за граничною роздрібною ціною на природний газ для побутових споживачів, що діяла на 1 травня нового неопалювального сезону. Не погоджуючись з викладеним в довідці обставинами, ТОВ "Вінницягаз Збут" надало відповідачеві заперечення від 25.02.2019 року № 2173-Сл-629-0219. За результатами розгляду наданих заперечень відповідач не взяв їх до уваги, про що повідомив позивача листом від 18.03.2019 року № 26-02-04-14/1335. 25.04.2019 року листом вих.№217007.1-Ск-1394-0419 ТОВ "Вінницягаз Збут" звернулось до голови Державної аудиторської служби України з проханням скасувати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради за період з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року від 15.03.2019 року №04-30/3 в частині, що стосується ТОВ "Вінницягаз Збут". Листом від 10.05.2019 року №04-14/402-2019 Державна аудиторська служба України повідомила ТОВ "Вінницягаз Збут", що схвалює викладену в актах ревізій позицію Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. У квітні 2019 року листом від 16.04.2019 року № 03-543 до ТОВ "Вінницягаз Збут" звернулось Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради з вимогою забезпечити відшкодування до Державного бюджету України шкоди, заподіяної внаслідок не повернення невикористаної суми субсидії у розмірі 106 459,60 грн. Листом від 26.04.2019 року вих. №27007.1-Ск-1392-0419 ТОВ "Вінницягаз Збут" повідомило Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради, що 15 лютого 2019 року слідчим відділом Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області було відкрите кримінальне провадження №12018020120000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України. 27 березня 2019 року постановою слідчого Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області кримінальне провадження за №12018020120000088 закрито у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб ТОВ "Вінницягаз Збут" кримінального правопорушення. Не погоджуючись з діями відповідача щодо визнання ТОВ "Вінницягаз збут" таким, що здійснило розрахунки суми невикористаної споживачами природного газу м. Ладижина субсидії за опалювальний сезон 2015-2016 років з порушенням чинного законодавства, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем під час проведення розрахунку сум невикористаних субсидій за період листопад-грудень 2015 року по квітень 2016 року та з січня-лютого по квітень 2016 року жодним чином не було здійснено заниження невикористаної суми субсидії і відповідно не було допущено порушення діючих на той момент нормативно-правових актів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. В межах даного апеляційного провадження аналізу підлягає питання правомірності дій позивача, як надавача комунальних послуг, під час розрахунку суми невикористаної споживачами природного газу м. Ладижина субсидії за опалювальний сезон 2015-2016 років. Так, порядком призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг визначається Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848), яке визначає, крім іншого, механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку). Відповідно до пункту 3 Положення № 848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). Абзацом 4 пункту 15 цього Положення передбачено, що після закінчення опалювального сезону невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення) повертається підприємством - виробником/виконавцем такої послуги до бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії. За приписами абзацу 5 вказаного пункту частина невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВтг електричної енергії (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через відділення поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта" на підставі списків таких осіб, які подаються до 1 червня поточного року підприємствами - виробниками/виконавцями послуг з газо-, електропостачання в паперовому та електронному вигляді структурному підрозділу з питань соціального захисту населення та в яких зазначається сума невикористаної субсидії. Розрахунок та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац 7 цього ж пункту). Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку розрахунку та повернення до бюджету сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №534 (далі - Порядок №534, в редакції, чинній на момент проведення перерахунку) розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), газо- та електропостачання у разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення (далі - надавачі послуг) станом на 1 травня нового неопалювального сезону за особовим рахунком споживача - громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний сезон, що закінчився (далі - одержувач субсидії). Розрахунок невикористаної суми субсидії проводиться надавачем послуг у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня нового неопалювального сезону, а також станом на 1 травня 2016 року обліковується переплата за послугу за формулою, встановленою в пункті 4 Порядку №534. За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавач послуги складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 вересня до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. м. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (далі - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення) (пункт 8 Порядку № 534). Відповідно до пункту 5 Порядку №534 (в редакції чинній на момент проведення перерахунку) розрахунок невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з газопостачання за особовим рахунком кожного одержувача субсидії визначається за опалювальний (неопалювальний) сезон за такою формулою: Nг = Cг - Hг - G, де - Nг - невикористана сума субсидії на оплату послуги з газопостачання для індивідуального опалення за опалювальний сезон, гривень; - Cг - загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги з газопостачання за опалювальний сезон, гривень; - Hг - загальна вартість фактично використаного природного газу за опалювальний сезон, гривень; - G - вартість 100 куб. метрів природного газу за граничною роздрібною ціною на природний газ для побутових споживачів, що діяла на 1 травня нового неопалювального сезону, гривень. Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, при проведенні перерахунку сум невикористаних субсидій за опалювальний період 2015-2016 років позивачем було використано формулу наведену пунктом 5 Порядку №534 (в редакції чинній на момент проведення перерахунку). Перерахунок же невикористаних сум субсидій за опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року відбувся з урахуванням змін, які набули чинності 01 травня 2017 року, у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №300, якою внесено зміни в п. 5 Порядку №534 та до формули розрахунку невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з газопостачання за особовим рахунком кожного одержувача субсидії. А саме: Nг = Cг - Hг, де - Nг - невикористана сума субсидії на оплату послуги з газопостачання для індивідуального опалення за опалювальний сезон, гривень; - Cг - загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги з газопостачання за опалювальний сезон, гривень; - Hг - загальна вартість фактично використаного природного газу за період отримання субсидії в опалювальний сезон, гривень. В даному випадку, відповідач заперечує правомірність проведення позивачем розрахунку сум невикористаної субсидії за опалювальний період 2015-2016 років, оскільки враховувалась вартість фактично спожитого газу протягом всього опалювального сезону, а не з моменту призначення субсидії. Надаючи оцінку вказаній позицій відповідача, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що наведені вище норми, чинних на момент проведення перерахунку нормативно-правових актів, зобов`язували позивача провести розрахунок сум невикористаної субсидії саме з врахуванням вартості спожитого природного газу протягом всього опалювального сезону. Наведений висновок також був підтверджений отриманими судом першої поясненнями свідка, яка зазначила, що облік споживання та розрахунків за спожитий природний газ проводиться ТОВ "Вінницягаз Збут" з використанням автоматизованої системи обліку і споживання розрахунків за природний газ населенням "RGG-Billing". Вказана система відображає щомісячні нарахування за спожитий окремим абонентом природний газ із зазначенням відповідного особового рахунку, суми проведених розрахунків із фіксуванням дати їх здійснення, дату призначення абоненту субсидії, наявність боргу/переплати на поточну дату, тощо. У разі призначення субсидії побутовому споживачу дата початку її надання в обов`язковому порядку автоматично фіксується в системі обліку "RGG-Billing". Крім того, зважаючи на необхідність проведення розрахунку сум невикористаної протягом опалювального періоду субсидії та повернення її до державного бюджету, в програмному комплексі фіксується формула відповідно до чинного на момент проведення такого перерахунку законодавства, з використанням якої система обліку "RGG-Billing" автоматизовано визначає таку суму по кожному окремому абоненту, якому протягом опалювального сезону була призначена субсидія на природний газ. В розрізі встановлених обставин справи, судова колегія відзначає невизначеність позиції відповідача. Зокрема, заперечуючи правомірність дій позивача при розрахунку невикористаної суми субсидії, відповідач в довідці, складеній за результатами зустрічної звірки позивача, посилається на необхідність використання Положення №848 та Порядку №534 в редакції, чинній на період, в якому був здійснений перерахунок сум невикористаних субсидій за період 2015-2016 років. Вказана обставина розцінюється судом апеляційної інстанції як фактичне погодження відповідачем правомірності дій позивача під час розрахунку невикористаної суми субсидії , який здійснено виходячи із загальної вартості фактично використаного природного газу за опалювальний сезон. Також, судова колегія погоджується з твердженням позивача стосовно неможливості застосування до правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534 (в редакції внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №300), оскільки остання набрала чинності 01.05.2017 року, тобто після проведення позивачем відповідного перерахунку сум невикористаних субсидій. Таким чином, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту заниження позивачем невикористаної суми субсидії під час проведення розрахунку сум невикористаних субсидій за період листопад-грудень 2015 року по квітень 2016 року та з січня-лютого по квітень 2016 року. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року). Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29). У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Також, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставин, досліджених судом першої інстанції та висновки про задоволення позову на основі цих обставин. Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.