Постанова Вінницький апеляційний суд № 141/955/19

Справа № 141/955/19 Провадження № 23-з/801/286/20 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Копаничук С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву адвоката Ходака Владислава Володимировича про відвід судді Сала Т.Б. у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.02.2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.02.2020 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись із постановою районного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.02.2020 року, просить її скасувати, а справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 24.02.2020 року, головуючим суддею визначено суддю Сало Т.Б. Під час апеляційного розгляду 27 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ходак Владислав Володимирович заявив відвід судді Сало Т.Б. Вказав, що ним заявлялось клопотання про повторний виклик свідків та про застосування примусового приводу до належним чином повідомлених свідків, які не повідомили суд про причини своєї неявки. У задоволенні зазначених клопотань суддя Сало Т.Б. відмовив, чим, на думку заявника, виявив упереджене ставлення до нього та особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а дії судді свідчать про намагання поверхнево розглянути справу. 02.04.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ходак В.В. надіслав на електронну адресу Вінницького міського суду клопотання про відкладення розгляду заяви про відвід судді Сала Т.Б., пославшись на запровадження на території України карантину, просив відкласти розгляд вищевказаної заяви. Однак, враховуючи встановлені законом стислі строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, визначені в двадцяти денний термін, обмежений строк можливості накладення стягнення на правопорушника, та відсутність змін в законодавстві щодо цього, а також ознайомлення заявника про час і місце розгляду заяви про відвід судді, суд вважає за можливе здійснити розгляд зазначеної заяви за відсутності осіб, що не з`явились. Дослідивши доводи заяви про відвід та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про відвід судді не підлягає до задоволення. Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, а також спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід судді і, відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Так, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Згідно положень ч.1 ст.2 КУпАП, ч.2 ст.7 КУпАП. ст.ст.9, 129 Конституції України, при вирішенні питання про відвід судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що не регламентовано нормами КУпАП, є підстави для застосування аналогії закону у вигляді норм КПК України, а питання про відвід вирішувати в порядку ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України. Так, статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи, а статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому вважаю, що заява про відвід має бути розглянута по суті. В рішенні Європейського суду у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10.12.2009) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися (з огляду на п.1 ст.6 Конвенції) за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.93, та «Ветштайн проти Швейцарії» заява № 33958/96). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають відносини, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.96). Безсторонність суду визнається, поки не надано доказів протилежного (рішення «Ветштайн проти Швейцарії). Враховуючи викладене, суд не вбачає у заявлених адвокатом обставинах підстав для відводу, оскільки вони не свідчать про неупередженість або безсторонність судді Сала Т.Б. при розгляді справи.Незгода учасників процесу з прийнятими суддею під час розгляду справи рішеннями не є підставою для відводу судді. Інші обставини, які б виключали участь судді Сала Т.Б. у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає. Керуючись ст.8 Конституції України. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.283, 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ходака Владислава Володимировича про відвід судді Сала Т.Б. у справі № 141/955/19 - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя С.Г. Копаничук