LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803175/5391/24

від 05.03.2025 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 23-з/803/15/25 Справа № 175/5391/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Майорова С.В., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді ОСОБА_2. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за участі: секретаря Савонік Ю.В. в режимі відеоконференції адвоката Майорова С.В. В С Т А Н О В И В : В провадженні судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Майорова С.В., поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. 13 лютого 2025 року від адвоката Майорова С.В. надійшла заява про відвід судді ОСОБА_2. від розгляду вищезазначеної справи. В обґрунтування своєї заяви адвокат зазначає, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції була подана ним 22 грудня 2024 року та відповідно до сайту судової влади надійшла до апеляційного суду 22 січня 2025 року. Однак, станом на день подання заяви про відвід справа до розгляду не призначена, а тому є обґрунтований сумнів, що справа буде розглянута без участі захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як раніше аналогічний розгляд справи вказаним суддею вже відбувався. Також вказує, що раніше стороною захисту подавалася скарга про вчинення дисциплінарного проступку суддею ОСОБА_2 до Вищої Ради Правосуддя щодо незаконної відмови в доступі до правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, порушення засад гласності і відкритості судового процесу у справі про адміністративне правопорушення № 234/13182/21. Таким чином, у сторони захисту відсутня довіра до судді ОСОБА_2. щодо забезпечення доступу до правосуддя учасників судового процесу та дотримання процесуального порядку розгляду справи, оскільки на протязі 20 днів, з невідомих підстав, ним було обмежено захист в доступі до правосуддя, що унеможливило реалізацію адвокатом та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності наданих їм процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків. За таких обставин, посилаючись на ст.ст. 36, 39, 40 КАС України, адвокат просить відвести суддю ОСОБА_2. від розгляду справи № 175/5391/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вислухавши думку учасників судового провадження, адвоката Майорова С.В., який просив задовольнити його заяву про відвід судді ОСОБА_2., ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до такого висновку. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають порядок заявлення відводу головуючому судді (судді/-доповідачу). Однак, враховуючи те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення питання вирішення відводу (самовідводу) не врегульовані, то виникає необхідність застосування чинних процесуальних норм за аналогією, а саме, найбільш близької галузі кримінального процесуального права, та при вирішенні питання відводу керуватися ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК). Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду Відповідно до вимог ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним. Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суддя не може брати участь у судовому провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Зі змісту заяви про відвід судді ОСОБА_2. вбачається, що підставами для сумнівів у його об`єктивності та неупередженості є те, що суддею протягом 20 днів, з дня надходження справи до апеляційного суду та визначення складу суду, не було призначено справу до розгляду, чим було обмежено право доступу до правосуддя, а також те, що два рази, в аналогічних справах, суддею ОСОБА_2. було розглянуто справу без участі сторін, що стало підставою для написання адвокатом Майоровим С.В. до Вищої Ради Правосуддя скарги про вчинення суддею ОСОБА_2 дисциплінарного проступку щодо незаконної відмови у доступі до правосуддя. У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43). В рішенні ЄСПЛ "Мироненко і Мартенко проти України", зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). Отже, обставини, на які посилається адвокат, стосовно недотриманням суддею ОСОБА_2. процесуальних строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, не можуть свідчити про його необ`єктивність та упередженість при розгляді даної справи, а також обмеження учасників судового процесу в доступі до правосуддя. При цьому слід зазначити, що справи справу було призначено до розгляду на 10-00 годину 18 лютого 2025 року. Таким чином, враховуючи вищевинаведені обставини, вважаю, що доводи викладені у заяві адвоката Майорова С.В. про відвід судді ОСОБА_2. не містять вмотивованих підстав для його відводу, не вказують на упередженість та не викликають обґрунтовані сумніви у його упередженості, а тому у її задоволенні слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Заяву адвоката Майорова С.В., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді ОСОБА_2. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Кононенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»