Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8840/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8840/19 Суддя І інстанції Юрков Е.О Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, - ВСТАНОВИВ: ТОВ «НВФ Топстар» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби від 21.08.2019 року за № UA110180/2019/400063/1 щодо коригування митної вартості товарів; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA1101880/2019/00129; В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 21.08.2019 року за № UA110180/2019/400063/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA1101880/2019/00129. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Дніпровська митниця Держмитслужби посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «НВФ Топстар» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції, а також стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн у зв`язку з переглядом справи в апеляційній інстанції, відповідні докази будуть надані у порядку і строки визначені ст. 139 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» (Україна, покупець) та компанією KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD Китай (Продавець), було укладено контракт на поставку продукції № СН 019/16 (надалі - Контракт) та 21 березня 2018 року Додаткова угода № 1 до Контракту. Товар (промислова арматура для трубопроводів в асортименті) ввезено на митну територію України згідно специфікації № 14 від 07 травня 2019р. 20 серпня 2019 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару шляхом електронного декларування та подав електронну митну декларацію № UA 110180/2019/414137 в якій було заявлена митна вартість товару (промислова арматура для трубопроводів в асортименті) загальною вартістю 276 906,3 грн. - за ціною Контракту. Разом із ЕМД у якості додатків були подані усі необхідні, передбачені ст. 53 МКУ документи, а саме: Контракт № СН 019/16 від 05.05.2016р.; специфікація № 14 від 07.05.2019р.; додаткова угода №1 від 21.03.2018р.; рахунок-фактура (комерційний інвойс) №14/2019 від 25.06.2019р.; рахунок-проформа №14/2019 від 15.05.2019р.; пакувальний лист від 25.06.2019р.; коносамент № ZІMUХNG3401153 від 28.06.2019р.; автотранспортна накладна №3284 від 17.08.2019р.; страховий поліс РYІЕ201912009600Е37081 від 28.06.2019р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 19.07.2019р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.07.2019р.; сертифікат про походження товару від 31.07.2019р.; копія митної декларації країни відправлення від 20.08.2019р.; сертифікат якості від 20.06.2019р.; прайс-лист від 05.05.2019 року. Згідно з Контрактом № СН 019/16 від 05.05.2016р., товар постачається на комерційних умовах поставки CIF порт Одеса. У пункті 5.2 Додаткової угоди № 1 від 21.03.2018 року до Контракту, зазначено умови оплати 30% передплата до початку виготовлення Товару (протягом 10 банківських днів) у відповідності до Попереднього інвойсу (проформа інвойс); 70% передплата після відвантаження Товару і отримання копії коносаменту у відповідності до Комерційного інвойсу. Митна вартість товару заявлена була позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України: № UA110180/2019/400063/1 від 21.08.2019 року та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA1101880/2019/00129 від 21.08.2019 року. Зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування і полягають у наступному: 1) Надана до митного контролю сканкопія Контракту від 05.05.2016 № СН 019/16 неналежної якості, що ускладнює дослідження його змісту. Необхідно надати зазначений документ в належній якості; 2) Відповідно до п.4.2 Контракту від 05.05.2016 № СН 019/16 (далі - Контракт) ціна Товару, що постачається за дійсним Контрактом встановлюється в доларах США та включає вартість тари, пакування та маркування Товару. Відомості щодо включення до ціни товару інших складових (навантаження, транспортування, перевантаження тощо), визначених частиною десятою ст.58 МКУ, у Контракті не зазначені. Зазначене свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що до ціни товару не включені всі складові, передбачені положеннями частини десятої ст.58 МКУ; 3) Відповідно до п.5.2 Контракту, в редакції додаткової угоди від 21.03.2018 №1 зазначено умови оплати 30% передплата до початку виготовлення Товару (протягом 10 банківських днів) у відповідності до Попереднього інвойсу (проформа інвойс); 70% передплата після відвантаження Товару і отримання копії коносаменту у відповідності до Комерційного інвойсу. Згідно платіжного доручення від 19.07.2019 оплата 30% здійснена 19.07.2019 вже після відвантаження товару (дата коносамента 28.06.2019), що не відповідає умовам п.5.2 Контракту. Також порушений 10-денний термін оплати від дати проформи інвойсу від 15.05.2019 №14/2019; 4) Відповідно наданого страхового полісу РYІЕ201912009600Е37081 від 28.06.2019р. у графі CONTRACT зазначено посилання на документ з номером 14/2019. Контракт №14/2019 до митного контролю не надано; 5) Поставка партії товарів здійснюється на підставі контракту з виробником KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD № CH 019/16. Декларантом у графі 44 ЕМД зазначено код угоди - 4104. У електронному інвойсі у графі виробник зазначено KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD. При цьому, у товаросупровідних документах зазначено KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD-виключно як продавець. Таким чином, відомості щодо виробника товару, заявленого декларанта документально не підтверджені. На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущені у вільний обіг за митною декларацією: UA110180/2019/414240 від 21.08.2019р. зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Таким чином позивач, дотримуючись строків визначених чинним законодавством, сплатив суму, нараховану відповідачем до сплати у розмірі 134 513,05 грн. Сплата підтверджується платіжним дорученням №123 від 21.08.2019 року на суму 134 024,19 грн., залишок суми у розмірі 488,86 грн. був перерахований з авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку підприємства, який відкритий на митниці. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу). Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України). Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. На момент прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували. Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію. Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах. Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом були виявлені розбіжності, що не стосуються числового значення оцінюваного товару. З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, позивач надав Дніпропетровській митниці ДФС документи, які визначені частинами 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України. Спростовуючи доводи митного органу щодо ненадання належної копії контракту суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем в рамках проведення консультації, повторно надав до митного органу копію Контракту №СН 019/16 від 05.05.2019 року. Крім того відповідно до п. 3.1. Контракту від 05.05.2016 № СН 019/16 товар постачається на комерційних умовах поставки CIF порт Одеса, України у відповідності до «Інкотермс-2010». Відповідно до Інкотермс-2010 CIF («фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (навантаження, транспортування, перевантаження тощо), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. За таких обставин додаткові витрати на транспортування товару ТОВ «НВФ Топстар» не понесло. Також відповідно до п.п. 5.2. п. 5.1. додаткової угоди від 21.03.2018 №1 до Контракту від 05.05.2016 № СН 019/16 зазначено умови оплати: 30% передплата до початку виготовлення Товару (протягом 10 банківських днів) у відповідності до Попереднього інвойсу (проформа інвойс); 70% передплата після відвантаження Товару і отримання копії коносаменту у відповідності до Комерційного інвойсу. Позивачем на виконання вказаних умов договору до митниці було подано банківські платіжні документи, що стосуються товару, а саме платіжне доручення (свіфт) від 19.07.2019 року на суму 12 691,11 Доларів США, що є авансом у розмірі 30 % від загальної суми за партію товару. Оплата згідно з платіжного доручення (свіфт) від 30.07.2019 року на суму 29 612,58 Доларів США - є оплата вартості товару в розмірі 70 % від загальної суми за партію товару. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення строків оплати за товар також не може свідчити про неможливість визначення митної вартості товару, оскільки загальна сума оплати за товар не змінилась, а отже ніяким чином це не впливає на суму митних платежів, оплата була здійснена в повному обсязі та сторони - Продавець та Покупець не мають жодних претензій до оплати за товар. Сума платіжних доручень свіфт від 19.07.2019 року на суму 12 691,11 доларів США, свіфт від 30.07.2019 року на суму 29 612,58 доларів США, заявлених до митного оформлення, відповідає сумі комерційного інвойсу від 15.05.2019 року №14/2019 на суму 2 303,59 доларів США. Наданий до митного оформлення страховий поліс PYIE201912009600Е37081 від 28.06.2019 року, в якому зазначено та вказано № 14/2019 є номером проформи-інвойс від 15.05.2019 року. Продавець при страхуванні товару зазначив проформу-інвойс, та застрахував вказаний товар на певну суму, відповідно до проформи-інвойс № 14/2019 від 15.05.2019 року, який Покупцем було надано з іншими документами. Відомості, які вносяться до страхового полісу повинні дозволити ідентифікувати експортну операцію конкретної поставки товару, отже відсутність контракту який начебто не було надано не є підставою для коригування митної вартості товару. Вказаний документ № 14/2019 позивачем було надано до митниці і це є проформа-інвойс, і твердження митного органу про те, що в страховому полісі є посилання на контракт, який не надано митному органу, є необґрунтованим. Спростовуючи доводи митного органу про те, що відомості щодо виробника товару, заявленого декларантом документально не підтверджені, суд першої інстанції вірно зазначив, що у сертифікаті про походження товару від 31.07.2019 року № С19GDDGMY0160756 у графі «Експортер», «Декларація Експортера» є посилання на компанію Dongguan Huifa lmport and Export CO.LTD Китай. В той же час товар, який зазначений при ввезені по Контракту № СН 019/16 від 05.05.2016 року зареєстрований в торгово-промисловій палаті Китаю. Компанія KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD не має дозволу та права на реєстрацію товарів в торгово-промисловій палаті Китаю. Такий дозвіл має компанія Dongguan Huifa lmport and Export CO.LTD Китай, якою було зареєстровано сертифікат походження товару в торгово-промисловій палаті та надано KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD, для використання в своїй діяльності. Діючим законодавством Китаю не заборонено використання сертифікату походження товару, який зареєстрований на іншу юридичну особу, та може використовуватися юридичною особою у якої даний сертифікат відсутній. Крім того, підтвердження постачальника товару, який має реєстрацію в торгово-промисловій палаті ніяк не впливає на числове значення товару, який завозиться на територію України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. У наданих позивачем документах були відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані ТОВ «НВФ Топстар» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник