Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 524/6157/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2020 р. Справа № 524/6157/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Старосуда М.І., Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою помічника командира батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ненича Вадима Миколайовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кривич Ж.О., м. Кременчук, по справі № 524/6157/19 за позовом ОСОБА_1 до помічника командира батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ненича Вадима Миколайовича третя особа Батальйон ПП у м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до помічника командира батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ненича В.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.02.2020 року позов задоволено. Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що доводи позивача, викладені в позовній заяві, не заслуговують на увагу, не підтверджені належними та допустимими доказами, факту вчиненого правопорушення не спростовують, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови та звільнення водія від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Окрім того, в постанові вказано технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація розгляду справи про адміністративне правопорушення - камера ВІ 01033 і в основу постанови покладено усні пояснення позивача. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, направили до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.08.2019 року помічник командира батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ненич В.М. виніс постанову серії ДП18 № 585966 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 14.08.2019 року дня о 17 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом MAZDA 6, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Кременчуці по просп. Свободи, 59/3, при перестроюванні не увімкнула попереджувальний сигнал, чим порушила п. 9.2 «б» ПДР України. Копія постанови була направлена позивачеві поштою. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами КУпАП, оскільки в даному випадку відсутні належні докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року" (далі - ПДР України). Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Відповідно до п. 9.2 «б» ПДР України, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Сигнали покажчиками повороту обов`язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території тощо), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. В підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано до суду відеозапис. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Також колегія суддів наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Посилання апелянта, що в постанові вказано технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація розгляду справи про адміністративне правопорушення - камера ВІ 01033 і в основу постанови покладено усні пояснення позивача, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав. З відеофіксації розгляду справи про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач в процесі розгляду справи не надавала будь-яких усних пояснень. Окрім того, в направленій поштою позивачу копії постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що до постанови не додаються будь які додатки, але в пункті 5 постанови після викладення обставин справи, без будь-якої прив`язки до закінченого речення, під цим реченням дописано кам. ВІ 01033. Однак, колегія суддів не приймає до уваги зазначений в постанові допис: «кам. ВІ 01033», оскільки в наданій позивачем до суду першої інстанції фотокопії постанови серії ДП18 № 585966 від 14.08.2019 року, підписаною особою, яка винесла постанову, відсутній зазначений допис: «кам. ВІ 01033». Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 585966 від 14.08.2019 року не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис. Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Така правова оцінка щодо належності доказів у справі висловлена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 337/3389/16-а та від 15.11.2018 року у справі № 524/7184/16-а. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, інспектор при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України. Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Судова колегія також звертає увагу на загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України). Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 585966 від 14.08.2019 року підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу помічника командира батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ненича Вадима Миколайовича залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.02.2020 року по справі № 524/6157/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя М.І. Старосуд Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко