Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 524/2318/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 р.Справа № 524/2318/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою інспектора роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Комарова Владислава Анатолійовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Андрієць Д.Д.) по справі № 524/2318/20 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Комарова Владислава Анатолійовича , Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову від 13.04.2020 серії ЕАК № 2384751 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.08.2020 позов задоволено. Інспектор роти №2 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Комаров В.А. (далі - відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано докази, в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме відеозапис. Проте, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а лише його незгода з оскаржуваною постановою не є підставою для її скасування. Позивачем, Батальйоном патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП (далі - відповідач 2) не надано відзивів на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.04.2020 інспектором роти №2 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Комаровим В.А. винесено постанову серії ЕАК №2384751, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 7). Згідно постанови 13.04.2020 о 23:30 год. по вул. Андрія Ізюмова 2, м. Кременчук, водій керував транспортним засобом Sens Д.Н.З. НОМЕР_1 , що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п. 31.3. «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 121 КУпАП . Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з п. 31.3 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду DVD-RW диск з відеозаписами. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не зазначено інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Отже, ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Враховуючи відсутність в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, а також відомостей, щодо проведення фіксування, наданий відповідачем відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень та правомірно не прийнято судом до уваги. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 24.01.2019 року по справі № 428/2769/17, від 13.02.2020 по справі № №524/9716/16-а, від 19.02.2020 по справі № 607/3394/17. Інших належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення відповідачем 1 не надано. З огляду на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вірним є висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 13.04.2020 правомірно скасована судом із закриттям провадження у справі. Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем належних та допустимих доказів, в обґрунтуванння заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно зі ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Оскільки, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі інші доводи сторін по справі, щодо процедури та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, не впливають на вирішення справи по суті. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 286, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу інспектора роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Комарова Владислава Анатолійовича залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2020 року по справі № 524/2318/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій