Постанова КЦС ВС № 572/1507/16-ц

Постанова Іменем України 25 березня 2020 року м. Київ справа № 572/1507/16-ц провадження № 61-16748св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - уповноважена особа від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» Лисюк Леонід Петрович, відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люхчатрейдінг» на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі судді Гордійчук С. О. у справі за позовом уповноваженої особи від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» Лисюка Леоніда Петровича до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У квітні 2016 року уповноважена особа від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що пилорама - нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності громадянам колишнім членам реформованого КСП «Нива» Сарненського району, відповідно до протоколу зборів співвласників майна (майнових паїв), що находиться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян колишніх членів реформованого КСП «Нива» від 19 лютого 2000 року №

2. Згодом пилорама вибула із законного володіння позивача не з його волі, всупереч положенням статей 316-319, 321, 346-347 ЦК України, шляхом незаконного та неправомірного передання пилорами у власність ОСОБА_3 на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» Сарненського району від 02 березня 2008 року, оформленого протоколом № 1, що підтверджуються заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року у справі № 2-811 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2012 року. У 2010 році ОСОБА_3 передав пилораму як вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люхчатрейдінг» (далі - TOB «Люхчатрейдінг»). TOB «Люхчатрейдінг» 03 та 08 квітня 2013 року продало пилораму ОСОБА_1 . Посилаючись на викладене, позивач просив витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 пилораму, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року у складі судді Савчук Н. Ф. позов уповноваженої особи від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» ОСОБА_2 задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_1 нерухоме майно - пилораму, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та повернуто її у володіння колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» с. Люхча Сарненського району Рівненської області. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Люхчатрейдінг», а згодом і ОСОБА_1 незаконно та безпідставно заволоділи нерухомим майном, яке підлягає витребуванню у порядку статті 387 ЦК України. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Григоренко М. П., Ковальчук Н. М. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність достатніх та правових підстав для витребування майна у ОСОБА_1 . Постановою Верховного Суду від 13 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року без змін. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у прийнятті апеляційної скарги ТОВ «Люхчатредійнг» на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року відмовлено та повернуто її заявнику. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про права та обов`язки ТОВ «Люхчатредійнг» оспорюваним рішенням не вирішувались, рішення суду переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, є чинним. Апеляційний суд вважав, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не довела, що оскарженим рішенням суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, представник ТОВ «Люхчатредійнг» - директор Радько Т. Г., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ТОВ «Люхчатредійнг» мотивована тим, що відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги та повертаючи її апеляційний суд вважав, що оскаржуваним рішенням питання про права та обов`язки заявника не вирішувались, проте такий висновок суду апеляційної інстанції є неправильним. Представник заявника зазначає, що місцевий суд протиправно не залучив ТОВ «Люхчатредійнг» до участі у справі, оскаржуване рішення завдає шкоди товариству. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Сарненського районного суду Рівненської області. 09 жовтня 2019 року справа № 572/1507/16-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів. Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, за наслідками чого зробив такі висновки. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі. Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ТОВ «Люхчатрейдінг» вказувало на те, що на момент звернення не було встановлено факту неправомірності володіння підприємством оспорюваним майном - пилорамою, яка знаходиться на АДРЕСА_1 . Питання правомірності володіння підприємством майном та права розпорядження ним підлягали доказуванню у загальному порядку, однак підприємство до участі у справі залучене не було. Відсутність у ТОВ «Люхчатрейдінг» можливості участі у цій справі щодо захисту своїх законних прав та інтересів, а також ухвалене рішення суду першої інстанції, спричинили для нього несприятливі наслідки, що було підставою для відкриття апеляційного провадження. Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Люхчатрейдінг», апеляційний суд не врахував, що воно звернулось до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про його права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Люхчатрейдінг», а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, а також із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 358 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою. Висновок щодо застосування норми права За змістом частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, а справа підлягає направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Люхчатрейдінг» задовольнити. Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська