Постанова Луганський апеляційний суд № 420/2065/18

Справа № 420/2065/18 Провадження № 33/810/47/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Сєвєродонецьк 27 березня 2020 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Новопсковського районного суду Луганської області від 27 грудня 2018 року, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новобіла, Новопсковського району, Луганської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 85 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 21 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв. на річці Біла в районі с. Новобіла, Новопсковського району Луганської області ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порушення ст.27, 52, 63Закону України «Про тваринний світ», ст. 52 Закону України «Про рибне господарство», п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, здійснював незаконний лов водних біоресурсів - риби: плітки 195 шт., ляща 5 шт., з використанням забороненого знаряддя лову сітки, виготовленої зі сіткоснастевого матеріалу кустарним методом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. В апеляційній скарзі, яка подана 10 березня 2020 року, ОСОБА_1 просить, скасувати постанову судді, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження послався на те, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови на території Луганської області діяв військовий стан, у зв`язку з чим він помилково вважав, що подавши скаргу у нього можуть виникнути проблеми з силовими органами, зокрема ДПС України, оскільки останні погрожували йому зброєю на місці події.Лише після того, як ним було отримано копію ухвали про відкриття провадження по цивільній справі за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області, Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, він звернувся за фаховою правовою допомогою, та йому було роз`яснено про те, що оскаржувана постанова використана позивачем як доказ його винуватості у заподіянні шкоди. В обґрунтування наявності поважної причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови посилається на свою правову необізнаність щодо можливості та строків оскарження даного судового рішення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, вважаю, що воно не підлягає задоволенню, з таких підстав. Згідно з ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Постанова судді щодо ОСОБА_1 була проголошена 27 грудня 2018 року, тобто останнім днем її оскарження є 06 січня 2019 року. Однак, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, лише 10 березня 2020 року, тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження. Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження розгляд справи проводився в присутності правопорушника ОСОБА_1 , в день винесення постанови, що ним оскаржується ним був сплачений штраф, визначений суддею. Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Наведені ОСОБА_1 у клопотанні доводи про необхідність поновлення йому строку на апеляційне оскарження апеляційний суд не визнає поважними з огляду на нижченаведене. Апеляційний суд виходить із того, що визначений процесуальним законом десятиденний строк для подання апеляційної скарги є достатнім для реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 294 КУпАП містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини. У поданому клопотанні ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, не навів жодних доводів на обґрунтування того, що перешкоджало йому з моменту постановлення щодо нього постанови - 27 грудня 2018 року звернутися до апеляційного суду до закінчення визначеного законом строку на апеляційне оскарження, тобто особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не зазначив, що завадило йому у цей строк подати апеляційну скаргу. За таких обставин вказані ОСОБА_1 причини, з яких він протягом більше як 1 року та 2 місяців після спливу строку апеляційного оскарження, не подав апеляційну скаргу: помилкова його думка, що подавши скаргу у нього можуть виникнути проблеми з силовими органами, зокрема ДПС України, оскільки останні погрожували йому зброєю на місці події, його правова необізнаність, апеляційний суд не визнає поважними, тобто такими, що йому об`єктивно перешкодили подати апеляційну скаргу. До того ж, клопотання ОСОБА_1 не містить даних про те, яких розумних заходів він вживав для можливості звернення з апеляційною скаргою у визначений законом строк. Тільки та обставина, що до ОСОБА_1 подано позов про стягнення з нього матеріальних збитків, у зв`язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, не може бути підставою для поновлення строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, а тому заявлене ним клопотання не підлягає задоволенню. Суд не може зобов`язати сторону скористатися правом, наданим їй процесуальним законом. Сторона, яка добровільно відмовляється від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді Новопсковського районного суду Луганської області від 27 грудня 2018 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути особі, що її подала. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Луганського апеляційного суду В.Ф. Люклянчук