Постанова Київський апеляційний суд № 373/2669/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 373/2669/24 Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А. Провадження № 33/824/2960/2026 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Чередніченко Наталії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,- в с т а н о в и в: Постановою Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1. 13 травня 2026 року подав апеляційну скаргу, а також порушив питання поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи та не отримував копію постанови Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року. Про її наявність ОСОБА_1 дізнався лише 07 травня 2026 року після ознайомлення із матеріалами цивільної справи № 355/643/26 за позовом прокурора про відшкодування шкоди. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, постанова Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року була винесена за ОСОБА_2 (а.с. 16). В матеріалах справи відсутні докази направлення копії постанови судом на адресу ОСОБА_1 . Захисник ОСОБА_1. ознайомився з матеріалами справи 11 травня 2026 року (а.с. 20) і 13 травня 2026 року подав апеляційну скаргу. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є поважними і строк на оскарження ОСОБА_1 підлягає поновленню. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1. просить скасувати постанову Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не зазначено яку саме частину ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» було порушено ОСОБА_1 , оскільки вказана норма містить декілька частин, що в свою чергу свідчить про відсутність в протоколі посилання на норму закону, яка порушена. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 виловили 6,3 кг риби. Разом з тим, у ньому не визначено скільки саме риби виловив особисто ОСОБА_1 . При ОСОБА_4 не визнає свою вину щодо вилову ним вказаної кількості риби та вилову риби забороненим способом. Під час складання протоколу ОСОБА_1 пояснив, що ловив рибу руками та не вказав яку саме кількість та вагу риби він виловив сам. До матеріалів справи не було долучено фото чи відеоматеріалів, на яких було б зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів, затвердженої наказом Міністерствааграрної політикита продовольства України від 06 січня 2022 року №

7. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення при фіксування даної події був присутній лише один свідок, письмові пояснення якого відсутні в матеріалах справи та який не був допитаний судом. Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення протокол огляду та вилучення речей і документів від 19 жовтня 2025 року є лише підтвердженням факту наявності у особи такого знаряддя і ніяким чином не підтверджує факт здійснення лову риби таким знаряддям та перевищення добової норми вилову. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме у грубому порушенні правил рибальства. Частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову). Відповідно до положень ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Частинами 2, 3 вказаної статті визначено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу; невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об`єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об`єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Підпунктом 1.п.1 розділу IV «Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства та інші заборони`Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерствааграрної політикита продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, визначено заборону добування (вилов) такими знаряддями лову:сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів. Суду першої інстанції був наданий протокол про адміністративне правопорушеннявід 11 вересня 2024 року серії КИ № 000177, у якому зазначено, що 11 вересня 2024 року о 16 год. 00 хв. на ставу «Бродок» в с. Семенівка, Бориспільського району, Київської області, гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_3 проводили вилов риби забороненим знаряддям лову сіткою з жилки - 1 шт. в забрід, при цьому виловили рибу карась сріблястий - 123 шт., загальною вагою 6,3 кг., чим завдали збитки рибному господарству України на суму 194 463,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1.п.1 розділу IV Правил любительського рибальства, скоївши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.85 КУпАП (а.с. 1). До протоколу про адміністративне правопорушення долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_3 , акт огляду водних біоресурсів вилучених відповідно до протоколу № 000177, 000178 від 11 вересня 2024 року, план-схему місця скоєння адміністративного правопорушення, витяг з Закону України «Про тваринний світ», витяг з Правил любительського рибальства (а.с. 2-8). З наданих суду документів вбачається, що 11 вересня 2024 року о 16 год. 00 хв. на ставу «Бродок» в с. Семенівка Бориспільського району Київської області гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_3 проводили вилов риби забороненим знаряддям лову, а саме, сіткою з жилки, при цьому виловили рибу карась сріблястий - 123 шт., загальною вагою 6,3 кг. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Апеляційний суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_1. на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено порушену норму права. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено опис вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та норми, які були порушені - ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1.п.1 розділу IV Правил любительського рибальства, яким визначені заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства та інші заборони. Апеляційний суд критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_1. щодо відсутності в протоколі розмежування скільки саме риби виловив особисто ОСОБА_1 , а скільки ОСОБА_3 , оскільки вони здійснювали вилов риби забороненим знаряддям спільно. Також є безпідставними посилання захисника ОСОБА_1. наненадання до матеріалів справи фото чи відеоматеріалів, на яких було б зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої доводи, захисник ОСОБА_1. зазначав, що надання таких матеріалів є обов`язковим відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 січня 2022 року №

7. Проте, вказана норма не містить посилань на обов`язкове ведення фото та відеофіксації органами та посадовими особами рибоохорони під час оформлерння матеріалів про адміністративні правопорушення. Навпаки, в п. 1 вказаної Інструкції визначено, що вона регулює порядок застосування посадовими особами Держрибагентства та його територіальних органів (далі - посадові особи) технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки, як допоміжних засобів для фіксації порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів під час проведення рибоохоронних рейдів. Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів рибоохорони визначений Інструкцією з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 року № 101, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 455 від 06.09.2011 року та № 791 від 13.03.2024 року. Відповідно до п. 2.1., 2.7.вказаної Інструкції при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення згідно з додатком №1. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (запис з фото- і відеозйомки (за наявності)) та інші матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення. Тобто, долучення до протоколу про адміністративне правопорушення фото та відеозаписів не є обов`язковим, від чого залежить дійсність складеного протоколу. Вказані матеріали можуть бути додані до протоколу за наявності та можуть бути лише одним із доказів, які підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1. підлягає залишенню без задоволення, а постанова Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника Чередніченко Наталії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,залишити без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.