Постанова 4807 № 336/2693/19

Дата документу 27.03.2020 Справа № 336/2693/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/2693/19 Провадження №22-ц/807/1043/20 Головуючий в 1-й інстанції - Галущенко Ю.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2020 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», Запорізька дирекція ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, пені за прострочення виплати страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В: У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», Запорізької дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, пені за прострочення виплати страхового відшкодування, в якому зазначав, що 01.07.2018 року приблизно о 09.50 годині водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Audi-A4» р.н. НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проспекту Моторобудівельників, в м. Запоріжжі, припустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину проспекту Моторобудівельників в районі б. 52-а, яка внаслідок отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди. Автомобіль марки ««Audi-A4» р.н. НОМЕР_1 на дату ДТП був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування». Зазначеною дорожньо-транспортною пригодою позивачу спричинено матеріальну шкоду у вигляді витрат, пов`язаних із похованням матері, встановленням пам`ятника, моральна шкода в зв`язку із втратою близької людини, які заподіяні внаслідок експлуатації джерела підвищеної небезпеки. Позивачем на адресу страховика - ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було подано заяву на виплату страхового відшкодування. Страховиком ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» частково оплачено позивачу суму страхового відшкодування, а саме в розмірі 35322,07 грн., з яких 12 984,07 грн. матеріальної шкоди, 22338,00 грн. - моральної шкоди. Посилаючись на те, що страховиком в супереч вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплачено суму страхового відшкодування не в повному обсязі, що призвело до прострочення виплати страхового відшкодування на недоплачену частину, позивач просить суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» недоплачену суму страхового відшкодування 37322,06 грн., з яких 14 984,06 грн. - витрати на поховання, 22338,00 грн. моральної шкоди, а також пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 2355,89 грн. До відповідача ОСОБА_2 позивачем заявлено вимоги про відшкодування грошової суми у якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері, яка складає 205224 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ЄДРПОУ 33908322 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , моральну шкоду в сумі 22338,00 грн., витрати на поховання в розмірі 14984,06 грн., 2355,89 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування, витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ЄДРПОУ 33908322 на корить держави судовий збір в розмірі 124,46 грн. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних з вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог заявлених до ПАТ СК «Арсенал страхування» у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що з урахуванням наявності двох осіб ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), сукупними діями яких завдано шкоди та які були учасниками ДТП, страховиком було застосовано п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних осіб. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2020 року це 210 200 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00 грн. (2102,00 грн. Х 100 = 210 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2018 року приблизно о 09.50 годині, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Audi-A4» р.н. НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проспекту Моторобудівельників, в м. Запоріжжі, припустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину проспекту Моторобудівельників в районі б. 52-а. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 померла на місці пригоди. Смерть ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 13). Постановою слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Савенко О.С. від 29.12.2018 р. кримінальне провадження за фактом даної ДТП за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України закрито за відсутністю в діянні водія транспортного засобу «Audi-A4» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення. Згідно змісту вказаної постанови позивач ОСОБА_1 був визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, та є сином загиблої ОСОБА_3 , що також підтверджується копією свідоцтва про народження, (а.с. 12). На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» за полісом АК/8401656 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачем на адресу ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» направлено заяву про виплату страхового відшкодування. Витрати які понесені позивачем складають: 14940,00 грн. витрати на організацію поховання; 2770,58 грн. витрати на виготовлення могили; 1369,55 грн. витрати на бальзамування тіла; 8888,00 грн. виготовлення та встановлення пам`ятнику, що складають 27 968,13 грн. Розглянувши заяву та додані до неї документи ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 суми моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого в розмірі 22338 грн. з розрахунку 3723,00*12=44676/2=22338,00 грн., а також витрат на поховання в розмірі 12984,07 грн. з розрахунку 25968,13 грн./2=12984,07 грн. Вирішуючи вимоги заявлені до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з того що страховиком частково сплачено суму страхового відшкодування 04.03.2019 року, шляхом безготівкового поповнення карткового рахунка позивача, неправомірно застосувавши норми ст. 36.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Оскільки термін прострочення недоплаченої суми страхового відшкодування до звернення позивача із позовом становить 64 дні, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача-страховика пені за період прострочення в розмірі 2355,89 грн., що передбачена обліковою ставкою НБУ теж підлягають задоволенню. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду. Спеціальний законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є : шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Згідно з положеннями п.27.3 статті 27 Закону, Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Крім того, відповідно до п.27.4 ст. 27 Закону, Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Загальний розмір відшкодування моральної шкоди за даним страховим випадком становить 44676,00 грн. (3723,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на час ДТП) х 12 = 44676,00 грн.). Витрати які понесені позивачем складають: 14940,00 грн. витрати на організацію поховання; 2770,58 грн. витрати на виготовлення могили; 1369,55 грн. витрати на бальзамування тіла; 8888,00 грн. виготовлення та встановлення пам`ятнику, що складають 27 968,13 грн., вказана сума не перевищують встановлений Законом мінімальний розмір, а тому підлягає відшкодуванню. Розглянувши заяву позивача про виплату страхового відшкодування та додані до неї документи ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 суми моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого в розмірі 22338 грн. з розрахунку 3723,00*12=44676/2=22338,00 грн., а також витрат на поховання в розмірі 12984,07 грн. з розрахунку 25968,13 грн./2=12984,07 грн. За змістом пункту 36.3 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на який посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень проти позову та доводів апеляційної скарги, у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Між тим, положення пункту 36.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застосуванню не підлягають, оскільки у ній йдеться про поділ розміру заподіяної шкоди між особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а цивільно-правова відповідальність пішохода ОСОБА_3 не була і не може бути застрахована відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у справі №61-38295св18 від 10 січня 2019 року. Посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного суду висловлену у постанові від 20.11.2019 року у справі №296/2509/16-ц є безпідставними оскільки вона викладена у справі за іншими правовідносинами, учасниками яких є фізичні особи без участі страховика і без оцінки вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги заявлені до страхової компанії підлягають задоволенню у повному обсязі. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року у цій справі, в частині що оскаржується залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 27 березня 2020 року. Судді: С. В. Кухар О. В. Крилова О. З. Поляков