Постанова Харківський апеляційний суд № 22-ц/818/1923/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 634/1194/19 Провадження № 22-ц/818/1923/20 25 березня 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С. учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» відповідач ОСОБА_1 розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року у складі судді Нестеренко О.С. по справі № 634/1194/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що 13 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 30 червня 2019 року загальна сума заборгованості становить 116 967,74 грн. та складається з 205,34 грн. -заборгованість за кредитом; 105 756,50 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4 959,82 грн. пеня та комісія, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 5 546,08 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути заборгованість за кредитним догвором №б/н від 13 лютого 2012 року у сумі 116 967,74 грн. та судові витрати. Відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом в сумі 300 грн., в іншій частині позовних вимог просила відмовити. Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 205,34 грн. та судовий збір у розмірі 3,38 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а тому заборгованість за кредитом підлягає стягненню. При укладенні кредитного договору АТ КБ «Приватбанк» не дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк, а тому підстав для стягнення інших сум не вбачається. В апеляційній скарзі АТ «КБ «ПриватБанк» просить рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості з процентів, пені та штрафів скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис відповідачка поставила саме в заяві позичальника, яким засвідчила те, що вона ознайомлена з відповідними документами, а отже повністю згодна з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. Крім того, Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Користуючись кредитними коштами, відповідачка періодично та частково здійснювала погашення заборгованості за наданим кредитом з урахуванням нарахованих відсотків, комісії, що підтверджується письмовим доказом (розрахунок заборгованості), який був досліджений та врахований судом при розгляді справи, а отже, позичальник прийняла запропоновані банком умови кредитування. Банк надав відповідачу кредит, який повернуто не було, а тому виходячи з суті правочину, його відплатності проценти підлягають стягненню. Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 13 лютого 2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 30 червня 2019 року відповідачу нараховано заборгованість у розмірі 116 967,74 грн., з яких 205,34 грн. -заборгованість за кредитом; 105 756,50 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4 959,82 грн. пеня та комісієя, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 5 546,08 грн. - штраф (процентна складова). Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що стягненню підлягає лише заборгованість за тілом кредиту, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, долучені до позовної заяви, не погоджені відповідачем. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, пені та штрафу. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині зазначає, що кредитний договір є відплатним правочином та оскільки відповідач використовував кошти Банку, то застосуванню підлягає вимоги ст. 1048 ЦК України, тобто, розмір відсотків підлягає врахуванню за обліковою ставкою НБУ. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що Умови та Правила надання банківських послуг на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафних санкцій. Долучений до позову Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідача, а тому вважати що він був ознайомлений з даними умовами - не можна. Анкета заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг також не містить інформації щодо відсоткової ставки та розміру пені, що підлягає застосуванню у разі несплати відповідачем коштів. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які є в матеріалах справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№14-131цс19). Враховуючи, що сторонами не обумовлено ціну договору, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для стягнення відсотків, пені та штрафу. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами висловив свою згоду з формою договору та його умовами, не заслуговують на увагу, оскільки в Заяві про отримання кредитних коштів міститься посилання на Умови та Правила без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні. За таких обставин висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення відсотків, пені та штрафу є обґрунтованими. Рішення суду в частині стягнення тіла кредиту сторонами не оскаржується, а тому судом не переглядається. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - залишити без задоволення. Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 березня 2020 року. Головуючий - А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко І.С. Сащенко